Під час наступу російських загарбників на українську столицю постраждала геомагнітна обсерваторія «Київ» (смт Димер Київської області) Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України (Київ). Що це за установа та якої шкоди їй завдали окупанти – дізнавайтеся далі.
Геомагнітна обсерваторія – це наукова установа, в якій неперервно реєструються варіації геомагнітного поля, здійснюються регулярні абсолютні спостереження, первинна обробка і первинний аналіз отриманих даних. Основні завдання обсерваторії:
- вимірювання геомагнітного поля з максимально можливою точністю;
- неперервна реєстрація компонент геомагнітного поля;
- абсолютні спостереження для отримання абсолютних значень компонент геомагнітного поля.
Такі обсерваторії подають середні значення величини геомагнітного поля без небажаних завад, а також інформацію про елементи редукції вимірів, що виконуються на інших територіях. Цей матеріал використовується для фундаментальних і прикладних досліджень глибинної будови Землі, складання карт нормального й аномального магнітних полів, вивчення вікового ходу і короткоперіодних варіацій магнітного поля Землі, а також сонячно-земних зв’язків. Крім того, геомагнітні обсерваторії забезпечують організації соціально-медичного профілю та військово-навігаційних служб України інформацією про стан магнітного поля.
Геомагнітна обсерваторія «Київ» Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України запрацювала у травні 1958 року – з нагоди Міжнародного геофізичного року. Спершу спостереження там здійснювалися за допомогою варіаційної станції Ла-Кура з нормальною розгорткою 15 мм/год і швидкісної станції Ла-Кура с розгорткою 386 мм/год для запису пульсацій. Абсолютні спостереження двічі на тиждень виконували магнітометри QHM і BMZ. За результатами спостережень складалися декадні, а пізніше й місячні огляди магнітної збуреності, що містили тригодинні К-індекси (індекси, що характеризують збуреність магнітного поля), а також опис магнітних бур із виокремленням їхніх активних періодів і виникнення окремих бур. За магнітограмами й абсолютними вимірюваннями визначались абсолютні середньогодинні величини магнітного схилення (D), горизонтальної (H) та вертикальної (Z) складових.
 Кварцовий H-магнітометр (QHM) |
Під час утворення Інституту геофізики геомагнітну обсерваторію передали в його підпорядкування. При будівництві Київського водосховища (Київського моря) планувалося затопити територію, на якій розміщувалась обсерваторія, тож її перенесли на околицю смт Димер. Планомірно геомагнітна обсерваторія запрацювала 11 травня 1964 року. Для абсолютних спостережень її обладнали протонним магнітометром. 1967 року – придбали сучаснішу магнітоваріаційну станцію системи В.М. Боброва з нульовими температурними коефіцієнтами, а станція Ла-Кура працювала як дублювальна. Для абсолютних спостережень схилення придбали магнітометри QHM із дуже тонкою кварцовою ниткою.
2004 року завдяки проєктові INTAS (Міжнародної асоціації зі сприянню співробітництву з ученими незалежних держав колишнього Радянського Союзу – The International Association for the Promotion of Co-operation with Scientists from the New Independent States of the Former Soviet Union) і допомозі французьких колег геомагнітна обсерваторія отримала нові цифрові прилади – магнітоваріаційну станцію LEMI-008 і магнітометр DI-fluxgate. Обсерваторія почала працювати за протоколом мережі сучасних геомагнітних обсерваторій INTERMAGNE (International Real-time Magnetic Observatory Network), створеної 1991 року. Вона об’єднала обсерваторії з цифровою реєстрацією, що дало змогу надсилати дані до геомагнітних інформаційних центрів (GIN – geomagnetic information nodes) протягом 72 годин і виконувати певні вимоги до спостережень і обробки даних геомагнітного поля. При заснуванні INTERMAGNET таких обсерваторій налічувалося 47. Центри GIN було створено в Канаді, Великій Британії, Японії та Франції, куди обсерваторії цієї мережі надсилають свої дані. У цих центрах дані упорядковують і публікують на дисках CD–ROM. Обсерваторія – член ІNTERMAGNET має право користуватися даними всіх обсерваторій мережі, яких нині у світі вже понад 110.
 Магнітоваріаційна станція LEMI-008 |
 Сучасний магнітометр DI-fluxgate на геомагнітній обсерваторії «Київ» |
 Схема розташування обсерваторій мережі INTERMAGNET |
2008 року завдяки тісній співпраці з Інститутом геофізики Польської академії наук обсерваторію було дооснащено цифровою магнітоваріаційною станцією PSM-8411, а 2009 року – встановлено новий прилад для абсолютних вимірювань Magnetic the odolite THEO-010 with fluxgate GEOMAG-03. Це суттєво поліпшило якість варіаційних і абсолютних вимірювань. 2010 року в обсерваторію придбали і встановили нове обладнання для мережі Інтернет, що дозволяє безперешкодно передавати великі обсяги даних із високою швидкістю.
В обсерваторії розроблене й експлуатується нове програмне забезпечення, що дає змогу автоматично зчитувати дані, здійснювати їхню первинну обробку й надсилати до міжнародних центрів даних системи INTERMAGNET та інших користувачів.
На робочій нараді керівництва ІNTERMAGNET у жовтні 2010 року в Парижі (Франція) Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України подав офіційну заявку на приєднання геомагнітної обсерваторії «Київ» до міжнародної мережі. І вже 2011 року вона стала повноправним членом INTERMAGNET і отримала відповідний сертифікат.
 Сертифікат, що підтверджує членство геомагнітної обсерваторії «Київ» Інституту геофізики ім. С.І. Суботіна НАН України в мережі INTERMAGNET |
Дані геомагнітної обсерваторії «Київ» Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна передавалися в онлайн-режимі до міжнародних центрів даних, а річні кінцеві дані (definitive data) – публікувалися на носіях CD- і DVD- INTERMAGNET. За якістю дані цієї обсерваторії були одними з найкращих серед даних інших українських і європейських геомагнітних обсерваторій завдяки вдалому розташуванню (відсутності завад геомагнітного поля), оснащенню найкращими сучасними приладами та високій якості виконання й обробки спостережень.
Дані обсерваторії «Київ» постійно використовували українські й іноземні науковці. Жоден міжнародний чи український проєкт не обходився без даних цієї обсерваторії.
Унаслідок підступного повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року наша держава зазнає страшних руйнувань, а найсумніше – великих людських жертв.
Через запеклі бої та окупацію смт Димер у Київській області дуже постраждала і геомагнітна обсерваторія «Київ» Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України. Загарбники викрали звідти сучасну наукову апаратуру і знищили всю комп’ютерну й офісну техніку.
 Знищена російськими окупантами комп’ютерна й офісна техніка геомагнітної обсерваторії «Київ» |
 Вогневий пункт російських окупантів на території геомагнітної обсерваторії «Київ» |
 Знищена Збройними Силами Ураїни техніка російських окупантів на території геомагнітної обсерваторії «Київ» |
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України вдячний Збройним Силам України за деокупацію Півночі нашої держави та сподівається, що спільними зусиллями вдасться відродити геомагнітну обсерваторію «Київ» і налагодити її роботу.
Автори світлин – співробітники геомагнітної обсерваторії «Київ»
Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
За інформацією Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України