Роботи семінару стосувались вдосконалення та застосування ізотопних методів для вирішення проблем водних ресурсів на ділянках діяльності гірничодобувних підприємств. Терміни виконання проeкту: 2021–2024 рр. У засіданні брали участь представники таких країн як Бразилія, Канада, Чилі, Еквадор, Франція, Індія, Італія, Мадагаскар, Мексика, Марокко, Пакистан, Філіппіни, Польща, Південна Африка, Україна та Зімбабве. У ході зустрічі, учасники зробили доповіді про результати першого року виконання проекту.
Україна в цьому проекті представлена Інститутом проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, який діє за контрактом Ukr – 24518. Роботи виконуються в координації з ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» та ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України».
Об’єктом дослідження в Україні стали негативний вплив на довкілля та життєдіяльність населення внаслідок видобування калійних солей на Калусько-Голинському родовищі. Зараз видобувні та збагачувальні об’єкти цього родовища знаходяться на стадії неорганізованого виведення з експлуатації. Забруднення довкілля та карстові провали поверхні землі за рахунок хімічної суфозії та просідання ґрунтів над підземними виробками є негативними наслідками гірничої діяльності.
Занепокоєння з приводу екологічної ситуації в районі міста Калуш висловлювали ООН та Європейський союз. Указом Президента України (№ 145/2010 від 10.02.2010 р.), район м. Калуш було визнано зоною надзвичайної екологічної ситуації.
В своїй презентації завідувач сектору Відділення проектування об’єктів з радіаційними та ядерними технологіями Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН Україникандидат технічних наук Микола Панасюк представив результати визначення джерел хімічного забруднення водоносного горизонту, який експлуатується свердловинами Добрівлянського водозабору і є єдиним джерелом питних вод для м. Калуш та інших населених пунктів цього району.
За допомогою аналізу розподілу в підземних та поверхневих водах 3Н, D, 18O та компонентів хімічного складу, були попередньо визначені рівні та напрямки впливу на довкілля розсолів, зосереджених у хвостосховищах, шламонакопичувачі, Домбровському кар’єрі, солевідвалах, соленому озері та в інших об’єктах Калусько-Голинського родовища калійних солей.
Основою презентації стали карти розподілу в підземних та поверхневих водах важких ізотопів водню, кисню та індикаторів забруднення. Карти та базу гідрогеологічних та геохімічних даних створила Н. В. Сосонна за допомогою ГІС-технологій. Кореляційні залежності розраховані І. О. Коваленко методом геохімічної статистики.
Результати досліджень першого етапу стануть основою для створення математичної моделі гідрогеологічних умов. За допомогою моделі будуть виконані прогнози розповсюдження хімічного забруднення від джерел засолення до Добрівлянського водозабору підземних вод. Також за допомогою моделі, планується обґрунтування заходів щодо захисту від забруднення єдиного в цьому районі водоносного горизонту питних вод.
Також в презентації прозвучала сумна інформація про події в Україні та в Чорнобилі, де розташовані офісні та лабораторні приміщення Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України. Була продемонстрована оглядова карта розташування Калусько-Голинського родовища та зон бойових дій з російськими окупантами. Було продемонстровано наслідки окупації м. Чорнобиля. Комп’ютери були вкрадені, або понівечені. Лабораторні приміщення та обладнання пограбовані та зруйновані. В кінці доповіді Микола Панасюк звернувся до представників МАГАТЕ та до колег з інших країн про допомогу у відновленні лабораторного обладнання, комп’ютерів та приміщень, щоб науковці інституту змогли якісно виконувати необхідні українському та міжнародному суспільству наукові дослідження. Інститут створив Благодійний фонд «Чорнобильський науковий фонд ядерної безпеки».
Інформація на сайті Інституту За інформацією Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України