Наприкінці 2021 року вийшла друком монографія двох українських науковиць – єгиптологині, старшої наукової співробітниці Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України кандидата історичних наук Олени Романової та археологині й архівознавиці, провідної архівістки Наукового архіву Інституту археології НАН України Галини Станиціної, – що стала результатом спільного проєкту згаданих інститутів Академії з дослідження, каталогізації, оцифрування та введення в науковий обіг відкритої цими дослідницями унікальної колекції старих фотонегативів на склі, які показують давньоєгипетські артефакти й історичні пам’ятки і місцини Єгипту.
 Обкладинка видання «Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України)»(«Ancient Egypt in Kyiv mirrored on glass (сollection of glass photonegatives from the Scholarly Archive of the Institute of Archaeology of NASU)») |
Книгу «Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України)» опубліковано двома мовами – українською та англійською, – що удоступнює її не лише для українських читачів, а й для світової спільноти єгиптологів та інших учених-гуманітаріїв, зокрема дослідників історії України ХХ століття, а також російського й радянського колоніалізму, адже видання поєднує єгиптологічні студії з дослідженнями історії української науки.
Монографія одночасно є каталогом, що містить фотографії 143 скляних негативів із відповідним науковим описом кожної та ґрунтовним дослідженням історії цих фотонегативів і колекцій зображених на цих негативах давньоєгипетських об’єктів у музеях України.
Галина Станиціна виявила фотонегативи 2016 року – під час інвентаризації безпаспортних фотонегативів архіву, а Олена Романова встановила, що на них зображені давньоєгипетські пам’ятки з київських музеїв 1920-х – 1930-х років. Обидві дослідниці наново інвентаризували фотодокументи й оцифрували їх, вирішивши повністю опублікувати цю колекцію, що отримала назву «Стародавній Єгипет».
Фотографування і документування давньоєгипетських пам’яток надзвичайно важливі для розвитку єгиптології, бо історія світу в останні двісті років неодноразово свідчила, що культурна й історична спадщина людства (зокрема його найдавніші пам’ятки) нерідко гине у війнах, революціях, катаклізмах або навмисно знищується різними фанатиками. І часто старі фотографії об’єктів – єдине, що лишається для науки.
Крім того, наявність колекції старих фотонегативів пам’яток Стародавнього Єгипту в Україні – до певної міри, унікальний факт, адже за радянської доби в Україні не існувало власної єгиптології, а офіційна історія науки не фіксує, що українські науковці чи музейники виявляли інтерес до Стародавнього Єгипту. Існування ж колекції підтверджує, що таки виявляли.
Оскільки на момент відкриття колекції про неї ніхто нічого не знав, авторки здійснили інтенсивні пошуки в різних архівах і ґрунтовно опрацювали архівні текстові джерела, щоби дізнатися, хто, коли й навіщо зробив ці фотографії. За підсумками вивчення різних матеріалів науковиці відкрили не відому раніше сторінку історії української культури та гуманітарної науки і по-новому поглянули на українське музейництво 1920-х – 1930-х років, а також з’ясували трагічну долю найкращих представників музейництва й української гуманітаристики, яких знищив більшовицький режим.
Колекцію складають дві групи фотонегативів. Одна походить із фотографування реставраційних робіт українськими реставраторами на чолі з відомим художником-«бойчукістом» Миколою Касперовичем. Давньоєгипетські саркофаги й інші пам’ятки реставрували у Всеукраїнських художньо-реставраційних майстернях у другій половині 1930-х років, а пам’ятки зберігалися в об’єднаній із трьох музеїв колекції в Музеї культів і побуту, що пізніше став Музеєм історії релігій (на території нинішнього Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» в Києві). Цю колекцію українські музейники й науковці зібрали, експонували, реставрували і навіть готували каталог-дослідження, залучивши до цього російських єгиптологів із музею «Державний Ермітаж» (Санкт-Петербург, нині рф) Міліци Матьє та Ісидора Лур’є, й, очевидно, єдиного на той час єгиптолога на теренах Української СРР Сергія Доніча. Російські єгиптологи мали підготувати (і таки підготували) текст дослідження пам’яток цієї колекції, який потрібно було перекласти українською та опублікувати в Києві як видання музею. Але всі ці проєкти не реалізувалися, бо радянська влада розгорнула масові репресії проти української інтелектуальної та культурної еліти, і більшість українських учасників проєкту постраждали. Не відомо, чи закінчилася реставрація, – матеріали її фотодокументування виявилися нікому не потрібними і забутими. Надалі радянська влада зробила все, щоб умов для розвитку єгиптології в Києві й інших містах України не було.
Саму колекцію давньоєгипетських артефактів із часом було розпорошено, і місця перебування частини пам’яток досі не відомі. Невелика їхня частина лишилася в окремих київських музеях, деякі відшукалися в Одеському археологічному музеї НАН України. Атрибутування пам’яток, зображених на фотонегативах, виконала Олена Романова. Монографія містить розділ, що описує, які саме давньоєгипетські пам’ятки зображені на негативах, як вони потрапили до музеїв Києва та як склалась їхня подальша доля.
Друга частина фотонегативів є групою репродукцій фотографій із різних книг, на яких зображено піраміди в Ґіза, статуї з Каїрського єгипетського музею, відомі архітектурні, археологічні пам’ятки та краєвиди в Єгипті, а також прорисовки сцен декорації окремих гробниць. Цю групу візуальних джерел підготували, вочевидь, як ілюстрації для певної публікації, що демонструють впровадження концепції рабовласницького ладу в Єгипті у радянську єгиптологію та викладання історії Стародавнього Єгипту й експонування давньоєгипетських артефактів у музеях СРСР. Результатам дослідження другої групи віднайдених фотонегативів присвячується останній розділ монографії.
Повномасштабне російське вторгнення 24 лютого 2022 року унеможливило звичні процедури розповсюдження книги через систему магазинів, а чимало паперових книг узагалі виявилися недоступними нині. Між тим, із початком російського наступу ця монографія науковиць Академії не лише не втратила своєї актуальності, а й набула ще більшого значення – як дослідження російського і радянського колоніалізму в галузі культурної політики у 1920-х – 1930-х роках, котре докладно простежує, як за радянської доби нищили українську культурну й історичну спадщину, фізично винищували представників української культурної та наукової еліти, а українську культуру зводили до рівня місцевої провінційної культури, якій не дозволялося розвивати власну єгиптологію. Тож авторки книги й Інститут археології НАН України, який наразі зберігає цю унікальну колекцію фотонегативів, вирішили удоступити видання для світової наукової спільноти,
опублікувавши його в депозитарії наукової літератури бібліотеки Університету Йогана Ґутенберґа у Майнці (Німеччина). Сторінки з монографії
* * *
Бібліографічний опис видання
Романова О. О. Станиціна Г. О. Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України) / Інститут археології НАН України; Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України. – Київ, 2021. – 336 c.; 75 іл.
Romanova O., Stanytsina H. Ancient Egypt in Kyiv mirrored on glass (сollection of glass photonegatives from the Scholarly Archive of the Institute of Archaeology of NASU) / Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine; A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies of the NAS of Ukraine. – Kyiv, 2021. – 336 p.; 75 pls.
ISBN 978-617-78-10-27-7 (паперова)
ISBN 978-617-78-10-28-4 (електронна)
За інформацією Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України