29 листопада 2022 року в Києві у межах щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Наука – в життя», присвяченої пам’яті академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона, відбудеться Міжнародний симпозіум «Наука України в умовах сучасних викликів і загроз: проблеми і пріоритети розвитку». Організатори заходу – Президія Національної академії наук України й Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України. Голова програмного комітету – Президент НАН України академік Анатолій Загородній.
 |
Міжнародний київський симпозіум з наукознавства та історії науки регулярно проводиться в Національній академії наук України з 1966 року. 2001 року академік Борис Патон ініціював проведення в Києві ще одного міжнародного симпозіуму з актуальних проблем розвитку науки як важливої платформи для широкої дискусії вчених із різних країн, який відбувається раз на два роки за підтримки ЮНЕСКО. Борис Євгенович Патон очолював програмні комітети симпозіумів, виступав із ґрунтовними науковими доповідями. За участі українських та іноземних фахівців на цих наукових форумах було розглянуто велику кількість важливих та актуальних для свого часу тем.
Мета й завдання симпозіуму. Симпозіум організовано в межах серії щорічних міжнародних науково-практичних конференцій, присвячених пам’яті академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона, що їх установи НАН України проводять під загальною назвою «Наука – в життя». У продовження цієї традиції на цьогорічний симпозіум виносяться питання розвитку науки в складних умовах сьогодення. Для української науки ця тема має особливе значення. Вкрай несприятливі умови, що сформувалися внаслідок пандемії COVID-19 і торкнулися всієї світової науки, в Україні ще більше загострилися через повномасштабну агресію Росії. Функціонування науки загалом, наукових організацій і кожного наукового співробітника в таких екстремальних умовах пов’язано з багатьма надзвичайними за складністю чинниками й ризиками, що кардинально порушують усталений порядок наукової діяльності та становлять загрозу для наукового процесу, а також життя науковців.
Зокрема, пандемія COVID-19 за короткий термін змінила засоби комунікації дослідників як в Україні, так і на міжнародному рівні. Значно поширилася дистанційна робота науковців, що, на думку багатьох організаторів науки, негативно впливає на рівень ефективності наукової діяльності та не сприяє дотриманню позитивного творчо-психологічного клімату в колективах.
А вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року фактично поставило вітчизняну науку на межу виживання. Частина наукового потенціалу України опинилася на тимчасово окупованій території. Постраждала інфраструктура багатьох інститутів, особливо значних руйнувань зазнали деякі установи та конструкторські бюро технологічного профілю у прифронтових регіонах. Є втрати серед наукового персоналу. З районів бойових дій значна кількість науковців мусила евакуюватись у західні регіони України або виїхати за кордон. Попри зусилля керівників наукових установ, спрямовані на налагодження дієвих робочих комунікацій зі своїми співробітниками, які перебувають за кордоном або вимушено працюють у дистанційному режимі, науковий процес усе ж таки втратив досягнуту колись ефективність.
На проведення наукових досліджень негативно впливає значне скорочення бюджетного фінансування науки у період військового стану в Україні, а також збільшення витрат на утримання і відбудову її інфраструктури. За таких умов наукові установи змушені часто вдаватися до запровадження режиму неповної зайнятості працівників, переводити частину персоналу в режим вимушеного простою або навіть скорочувати певну чисельність.
Нові загрози національній безпеці України спричинили необхідність внесення відповідних змін в організацію діяльності наукових установ. Це торкнулося не тільки режиму роботи дослідників, умов оплати їхньої праці, а й пріоритетів наукових досліджень. Зокрема, в НАН України триває робота з оптимізації тематичних планів наукових досліджень, пошуку кращої рівноваги між тематикою, пов’язаною із традиційною генерацією наукових знань, і практичними напрямами досліджень, які є найактуальнішими в сучасних економічних, соціальних і військових умовах. При цьому слід враховувати, що війна негативно вплинула на основні функції та соціальне призначення науки. Наука стала втрачати потенціал рушійної сили комерційної діяльності внаслідок погіршення економічного стану країни, більш узалежнюючись від державного бюджету. Через це знижуються соціальний капітал науки, увага і довіра до неї з боку суспільства та влади. Наукова діяльність втрачає привабливість для українських молодих талантів, які здебільшого намагаються знайти для себе нове місце діяльності за кордоном. Тому виникають проблеми з формуванням достатнього резерву наукових кадрів для національної науки.
Але, як відомо, наука є однією з форм людської діяльності з найвищим рівнем інтернаціоналізації. Тому більшість проблем у національній науці, породжених екстремальними умовами, фактично виходять за національні межі й набувають дедалі загальнішого характеру. Внаслідок цього наука України отримує відчутну моральну, фінансову і творчу підтримку від багатьох національних наукових спільнот і міжнародних наукових організацій.
Поступово накопичується певний досвід виходу науки з екстремальних умов діяльності. Триває активний пошук ефективної стратегії її розвитку. І це стосується не тільки науки України, яка опинилася в найекстремальнішому стані, а й країн із відносно благополучною ситуацією, які шукають засобів збереження власних переваг за рахунок науки як головного джерела економічного зростання, соціокультурного розвитку й забезпечення національної безпеки.
З огляду на зазначене вище, основною метою симпозіуму є обговорення шляхів виходу науки з кризових умов діяльності, заходів із запобігання сьогоднішніх загроз, розроблення стратегій її відновлення й ефективного розвитку.
Для обговорення на симпозіумі пропонуються такі питання:
- наука як перевірений практикою інструмент виходу суспільства з будь-яких екстремальних ситуацій та криз;
- проблеми функціонування національної науки в умовах сьогоднішніх викликів та загроз і можливості їх подолання;
- особливості державної підтримки науки в кризових умовах: європейський досвід та українські реалії;
- шляхи відновлення кадрового потенціалу науки України і можливості входження в глобальні тенденції в галузі людського капіталу;
- НАН України в умовах воєнного стану: пошук шляхів оптимізації діяльності на основі власного та світового досвіду;
- відкрита наука та відкрита освіта – найкращій засіб ефективної співпраці та подолання кризових явищ у науковій та освітній сферах України.
До участі в симпозіумі запрошуються українські та іноземні науковці й організатори науки, керівники академій наук та інших наукових об’єднань, представники урядових і громадських організацій, ЮНЕСКО, Європейської Комісії та інших міжнародних організацій, що займаються проблемами розвитку науки, розповсюдження й використання її результатів.
Регламент роботи: симпозіум планується провести очно й онлайн на платформі ZOOM.
Робочі мови: українська, англійська.
Контакти:
Лідія Пилипівна Кавуненко (+380 962857495), e-mail: lkavunenko@gmail.com
Секретаріат Інституту: (+38-044-486-95-91) Олена Петрівна Костриця, Оксана Григорівна Черногаєва
За інформацією Інституту досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України