З глибоким сумом сповіщаємо, що 01 жовтня 2022 року пішов з життя видатний вчений в галузі математичної кібернетики, інформатики та системного аналізу, лауреат Державних премій в галузі науки і техніки академік НАН України Юрій Михайлович ЄРМОЛЬЄВ.
Юрій Михайлович Єрмольєв народився 3 листопада 1936 р. в м. Карачев Брянської області (РФ). У 1959 році закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. У 1964 р. за керівництва академіка В.С. Михалєвича закінчив аспірантуру при Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. Від початку 1972 року очолив відділ математичних методів дослідження операцій у тому ж інституті, у 1969-1994 рр. викладав у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Московському фізико-технічному інституті. З 1979 по 1984 рр. Ю.М. Єрмольєв працював у Міжнародному інституті прикладного системного аналізу (IIASA, м. Лаксенбург, Австрія), де досліджував проблеми оптимізації негладких та стохастичних систем. У 1991 році працював запрошеним професором в Університеті Каліфорнії (Девіс, США). Від жовтня 1991 р. представляв Україну у Міжнародному інституті прикладного системного аналізу.
Ю.М. Єрмольєв – видатний вчений в галузі математичної кібернетики, інформатики та системного аналізу, доктор фізико-математичних наук (1971), професор (1974), член-кореспондент НАН України (1976), академік НАН України (1988), лауреат Державної премії СРСР (1968), Державних премій УРСР (1973) та СРСР (1981), лауреат премій НАН України імені В.М. Глушкова (1987) та В.С. Михалєвича (2000), удостоєний міжнародної відзнаки Pioneer in Stochastic Programming, інших державних та міжнародних нагород.
Автор 15 монографій та понад 300 статей, надрукованих у авторитетних наукових виданнях. Наукові інтереси Ю.М. Єрмольєва стосувалися, передусім, проблем керування катастрофічними ризиками, моделювання процесів прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності, глобальних тенденцій в атомній енергетиці й природоохоронній галузі. Він був співзасновником славетної української школи оптимізації і, зокрема, такого важливого її розділу як теорія стохастичної оптимізації. Розроблені прямі методи стохастичного програмування започаткували новий науковий напрям і принесли Юрію Михайловичу світове визнання. Запропоновані Ю.М. Єрмольєвим квазіградієнтні методи стохастичного програмування стали класичними, увійшли майже до всіх підручників зі стохастичного програмування. Ці результати були розвинені при створенні нових методів неопуклої оптимізації, яких було застосован до розв’язання прикладних проблем економіки і техніки.
Значну увагу Ю.М. Єрмольєв приділяв дослідженню моделей інтегрованого керування ризиками катастроф. Ці роботи ініціювали фундаментально новий підхід до просторово-часової розривності. Запропоновані моделі дозволяють будувати робастні розв’язки, які точно й однозначно враховують невизначеності та потенційні катастрофічні події (сценарії). Ю.М. Єрмольєв запропонував нові підходи до дослідження ендогенних неозначеностей та ризиків при аналізі кліматичних змін. Для вирішення таких задач виникла необхідність у розробленні моделей та методів знаходження робастних слабких рішень, які залежать від доступних даних, теперішніх та майбутніх політик, моделей неозначеності, вимог безпеки, просторової гетерогенності тощо. Ці проблеми були успішно вирішені Ю.М. Єрмольєвим при виконанні багатьох дослідницьких робіт, що проводились в IIASA за співробітництва з іншими дослідницькими групами, у тому числі з робочими групами НАН України.
Ю.М. Єрмольєв плідно працював і в науково-організаційній сфері. Він ініціював проведення великої кількості міжнародних конференцій з теорії ризику та стохастичної оптимізації, багато років був членом редакційної колегії журналу «Кібернетика і системний аналіз». Він виховав плеяду талановитих учнів, серед яких 50 кандидатів і 10 докторів наук.
Юрій Михайлович був активною і доброзичливою людиною. Наукова громадськість, колеги, учні та друзі глибоко сумують за Юрієм Михайловичем Єрмольєвим і висловлюють щире співчуття його рідним і близьким.