5–6 жовтня 2022 року у Варшаві (Польща) відбувся міжнародний семінар «Радіаційні ризики для екології України: результати довоєнних досліджень та виклики сьогодення». Захід організували Інститут радіоактивності довкілля Університету Фукусіми (Японія), Національна академія наук України та Національний центр ядерних досліджень (Польща).
 |
Участь у семінарі взяли представники Японського науково-технологічного агентства (JST), Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA), Інституту радіоактивності довкілля Університету Фукусіми (IER), Університету Цукуби, Національного центру ядерних досліджень (Польща), Університету Берклі (США), а також інститутів і наукових установ Великої Британії, Швеції та інших країн. Від України на семінарі були присутні представники Державного агентства України з управління зоною відчуження, Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, ДСП «Екоцентр», Чорнобильського заповідника, Державної інспекції ядерного регулювання України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Українського гідрометеорологічного центру.
Від імені Національної академії наук України учасників семінару привітав директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України академік Анатолій Носовський. У своїй промові він зазначив, що Академія й академічні установи та підприємства продовжують працювати і виконувати свої функції в умовах воєнного стану; закликав міжнародні наукові організації, всю світову наукову спільноту долучитися до засудження варварської агресії з боку Росії; подякував науковцям із Польщі, Японії, США, Великої Британії, Німеччини й інших країн за гуманітарну, матеріальну і технічну допомогу українським науковим установам і окремим співробітникам у дуже складний для української науки час.
Головною темою семінару стали наслідки окупації Чорнобильської зони відчуження російськими терористичними військами. Обговорювалися також можливі сценарії та дії з відновлення територій Чорнобильської зони відчуження, що зазнали руйнувань і пошкоджень, зокрема можливості відновлення й розвитку досліджень щодо перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.
Академік Анатолій Носовський представив на цьому зібранні дві доповіді – «Наукові проблеми, що потребують вирішення на шляху до перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему» і «Прояви російського ядерного тероризму в Україні».
Ще один представник Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, завідувач відділу радіаційної екології цієї академічної наукової установи доктор технічних наук Микола Талерко виголосив доповіді з тем: «Методи оцінки екологічних втрат, спричинених війною, зокрема на територіях радіаційного ураження, які розробляються в Україні за координацією Оперативного штабу» і «Моделювання лісових пожеж у Чорнобильській зоні відчуження, виконане за допомогою моделі атмосферного перенесення домішок LEDI».
Під час семінару співробітник Університету Берклі (США) Джейк Гекла (Jake Hecla) передав технічну допомогу для Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України та Чорнобильської атомної електростанції – наукове обладнання.
Крім того, у межах семінару відбулося п’яте засідання Спільного координаційного комітету за проєктом SATREPS – із теми «Покращення радіаційного контролю навколишнього середовища та законодавчої бази в Україні для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій», – на якому науковці представили результати своїх досліджень. У спільному японсько-українському проєкті SATREPS Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України є одним із партнерів-реципієнтів.
Інститут висловлює щиру вдячність польським колегам, а також японським колегам, які продовжують фінансувати проєкт SATREPS, спільно з українськими вченими виконують дослідження в Чорнобилі та змогли організувати міжнародний семінар у Варшаві, що продемонстрував підтримку України міжнародним науковим співтовариством під час російської військової агресії.
За інформацією Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України