19 листопада в Україні відзначають День працівників гідрометеорологічної служби. Завідувач відділу прикладної метрології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України кандидат географічних наук Віра Балабух розповілаяк складають прогнози погоди та чому вони бувають не завжди точні.
Учена зауважила: «Щоб розуміти що відбуватиметься з погодою найближчими днями, потрібно знати, у якому стані атмосфера знаходиться цієї миті і які зміни у ній відбувались протягом останніх декількох днів.Для цього кожні 3 години проводять спостереження за погодою майже 10 000 наземних метеостанцій, двічі на добу проводять радіозондування верхніх шарів атмосфери близько 1000 радіозондів. За погодою спостерігають супутники, передають інформацію про атмосферу та погоду літаки й кораблі. Ця інформація надходить до світових центрів даних, де її аналізують, будують карти погоди та баричної топографії, які передаються до національних прогностичних центрів, зокрема й до Українського гідрометцентру. Там ця інформація є основною для аналізу погоди. Вона дозволяє оцінити синоптичну ситуацію, визначити основні синоптичні об’єкти, які впливають на погоду в Україні, їхні траєкторії переміщення та еволюцію, а також як змінюється погода на території країни. Результати обчислень чисельних моделей погоди дозволяють визначити, якими будуть прогностичні значення основних характеристик атмосфери (тиску, температури повітря, вологості й вітру) протягом п’ятьох діб. Використання даних декількох моделей погоди різних прогностичних центрів, дозволяє розглянути всі можливі варіанти розвитку синоптичної ситуації й на основі отриманих даних спостережень, уточнити її для України. А от прогноз явищ погоди здійснюється уже за допомогою різних фізико-статистичних методів, які враховують особливості їхнього розвитку у різних регіонах країни».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією платформи «Вікна»