Доповіді і дискусії конференції, присвяченої 300-річному ювілеєві Григорія Сковороди, засвідчили актуальність філософії цього мислителя для сучасного світу та її особливе значення для незалежної України.
Із вітальними словами до учасників заходу звернулись: академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, директор Інституту історії України НАН України академік Валерій Смолій, декан філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка академік Анатолій Конверський, декан філософського факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна доктор філософських наук Іван Карпенко, завідувачка кафедри філософії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди доктор філософських наук Марія Култаєва, завідувачка кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка доктор філософських наук Марія Альчук, завідувач кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія Університету Григорія Сковороди в Переяславі кандидат філософських наук Сергій Рик.
Директор Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко у своєму виступі зазначив: «Ювілеї Григорія Сковороди збігаються з особливими моментами української історії. Перший такий ювілей відзначали у 1922 році, після поразки української революції. Він був одним із перших кроків до українізації в УСРР, і саме йому ми завдячуємо першим в Україні пам’ятником Сковороді у Лохвиці. Наступний ювілей відзначали 1972 року масштабними заходами в радянському стилі, які відбувалися після не менш масштабної «зачистки» української патріотичної інтеліґенції і початку найтемніших після сталінського періоду часів русифікації й ідеологічного контролю. До цього ювілею підготували найповніше видання творів Сковороди, яке вийшло у 1973 році, а також потужну програму монументального увічнення постаті філософа, найвідомішим елементом якої є пам’ятник Сковороді, встановлений у 1975 році на Подолі. Зрештою, цьогорічний ювілей – перший, який відзначають у незалежній Україні, – збігся із найактивнішою фазою російсько-української війни, в якій українці відстоюють свою свободу і право на самовизначення. Чи є випадковим, що одним із символів цієї війни стала зруйнована російською ракетою будівля Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди в селі Сковородинівка, а символом української стійкості та опору – вціліла під час бомбардування статуя філософа, який найбільше цінував свободу і право на самовизначення? Адже Григорій Савич Сковорода не тільки видатний український мислитель, філософ, поет, перекладач і музикант. Його творчість – значуще явище української культури, важливий складник і чинник становлення і розвитку ідентичності українського народу».
У межах конференції діяли дві секції:
І. Філософсько-антропологічні погляди Григорія Сковороди і сучасність.
ІІ. Практична філософія Григорія Сковороди і сучасність.
За інформацією Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України