2 грудня 2022 року у приміщенні Верховного Суду України (Кловський палац, Київ) відбувся круглий стіл, під час якого обговорювалися питання якості й ефективності роботи із забезпечення здійснення правосуддя господарськими судами, сталості судової практики та законодавства. Участь у заході взяли судді Верховного Суду України, апеляційних і місцевих господарських судів, члени Асоціації суддів господарських судів України, народні депутати України, представники органів державного управління та банківських установ, науковці.
Особливу увагу учасники обговорення приділили судовому захисту державного сектора економіки, застосуванню інституту господарсько-правової відповідальності.
Відкриваючи засідання круглого столу, Голова Верховного Суду України Всеволод Князєв підкреслив провідну роль системи господарських судів у стабілізації економіки України, особливо в умовах воєнного часу, ефективну роботу місцевих, апеляційних і касаційного господарських судів. За його словами, важливу роль у забезпеченні прав суб’єктів господарювання, органів держави, всіх суб’єктів, що звертаються до господарських судів, відіграє матеріальне законодавство, фундаментом якого є Господарський кодекс України (ГКУ). Ініціативи щодо скасування останнього без урахування думки суддівської спільноти є невиправданими.
Позицію Національної академії наук України щодо ідеї скасування Господарського кодексу України, змісту законопроєкту № 6013 до присутніх довів член Президії НАН України, директор Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Устименко. Він зауважив, що за запитом законодавця Національна академія наук України надала експертний висновок, який свідчить, що згаданий законопроєкт має техніко-юридичні вади, котрі неможливо усунути за рахунок законодавчої техніки, й суперечить євроінтеграції України.
У висновку виокремлено п’ять блоків вад. Законопроєкт про скасування ГКУ:
- не відповідає Конституції України та принципові верховенства права;
- створює загрозу національній та економічній безпеці в умовах воєнного стану;
- характеризується високою ймовірністю корупційних ризиків;
- суперечить міжнародним зобов’язанням України, зокрема, стосовно виконання вимог до правової системи нашої держави, вимог як до кандидата на вступ до ЄС тощо;
- порушує принципи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
Крім того, законопроєкт суперечить позиціям Конституційного Суду України, може привести до руйнівних наслідків як у правовій системі, так і в економіці держави, особливо під час війни.
* * *
Додаткову інформацію про цей круглий стіл шукайте:
- на сайті Верховного Суду України;
- на сайті «Судово-юридичної газети»;
- на першому юридичному каналі України «Право-ТВ».
За інформацією Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України