Президія Національної академії наук України, Відділення загальної біології НАН України з глибокою скорботою сповіщають, що 7 березня 2023 року на 93-му році пішов із життя видатний учений-гідробіолог, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премій НАН України ім. В.Я. Юр’єва й І.І. Шмальгаузена, Заслужений діяч науки і техніки України, Президент Гідроекологічного товариства України, почесний директор Інституту гідробіології НАН України академік НАН України Віктор Дмитрович Романенко.
 |
Віктор Дмитрович Романенко народився 30 листопада 1930 року в Чернігові. З 1949 по 1954 рік був студентом Київського ветеринарного інституту, по закінченні якого з 1954 до 1960 року був аспірантом, асистентом в Українській сільськогосподарській академії та старшим інспектором Головного управління вищих навчальних закладів Міністерства сільського господарства України. Від 1960 року наукова й організаційна діяльність В.Д. Романенка понад 60 років незмінно пов’язана з Національною академією наук України, де він обіймав посаду наукового співробітника-консультанта Науково-організаційного відділу Президії АН УРСР, заступника головного вченого секретаря Президії АН УРСР (1962–1963 роки), з березня 1963 року – старшого наукового співробітника Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця, з липня 1972 року – завідувача відділу Інституту гідробіології. У 1980–2016 роках В.Д. Романенко очолював Інститут гідробіології НАН України. Кандидатську дисертацію Віктор Дмитрович захистив 1957 року, а докторську – 1969-го. 1983 року йому присвоїли звання професора, 1978 року – обрали членом-кореспондентом Академії наук УРСР, а 1988 року – дійсним членом (академіком) Академії наук УРСР.
Наукова діяльність В.Д. Романенка була пов’язана із розв’язанням екологічних проблем незалежної України. Після аварії на Чорнобильській АЕС він очолив гідробіологічні дослідження, спрямовані на подолання наслідків радіоактивного забруднення водних екосистем. Завдяки сміливим рішенням академіка НАН України Віктора Дмитровича Романенка забруднена радіацією вода ЧАЕС не потрапила до річки Дніпро – це врятувало Київ і багато інших регіонів від іще масштабнішої катастрофи. За його керівництва та безпосередньої участі плідно розвивалася міжнародна наукова співпраця, зокрема українсько-канадська у межах виконання програми екологічного оздоровлення р. Дніпро за проєктом ПРООН-ГЕФ. Він гідно представляв Україну в Міжнародній асоціації з дослідження Дунаю (International Association for Danube Research).
Академік НАН України В.Д. Романенко надзвичайно багато уваги приділяв впровадженню у виробництво гідробіотехнологічних розробок, за що отримано високі відзнаки на численних вітчизняних і міжнародних виставках (у Німеччині, Японії, Китаї тощо). Результати його досліджень відображені у майже 400 наукових працях, серед яких 22 монографії, 24 патенти й авторські свідоцтва. Він підготував 4 докторів наук і 17 кандидатів наук.
За багаторічний період роботи директором Інституту він сформував колектив висококваліфікованих фахівців, які розв’язують актуальні проблеми функціонування прісноводних екосистем в умовах зростання впливу антропогенних чинників, оцінювання якості водного середовища для біоти, збереження біорізноманіття у водних об’єктах, розвитку сучасних біотехнологій культивування господарськи цінних гідробіонтів, завдяки чому Інститут гідробіології НАН України посідає визначне місце серед споріднених наукових установ Східної Європи.
Протягом десяти років він головував в Об’єднаному комітеті профспілок Академії наук УРСР, був народним депутатом СРСР і членом Верховної Ради СРСР, заступником голови комітету з питань екології та раціонального використання природних ресурсів Верховної Ради СРСР.
За наукову й активну громадську діяльність академіка НАН України В.Д. Романенка відзначили високими державними нагородами – Орденом Князя Ярослава Мудрого V ступеня (2005), Почесною грамотою Верховної Ради України (2005), орденом Дружби народів (1986), орденом «Знак Пошани» (1980), багатьма академічними подяками та відзнаками. Він – двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1995, 2004), премій НАН України ім. В.Я. Юр’єва (1984) та І.І. Шмальгаузена (2002), Заслужений діяч науки і техніки України (1991).
Друзі, колеги й учні Віктора Дмитровича Романенка з глибокою вдячністю пам’ятатимуть цю яскраву, непересічну особистість і шануватимуть його внесок у розвиток біологічної науки.
Вічна і світла йому пам’ять!
Президія Національної академії наук України
Секція хімічних і біологічних наук НАН України
Відділення загальної біології НАН України