Молодша наукова співробітниця Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України кандидат біологічних наук Євгенія Яніш розказала про те, як виглядає дослідження сучасного зоолога в Україні: «Протягом останніх десятиліть відбуваються позитивні зміни, для українських науковців відкривається дедалі більше можливостей, зокрема активне співробітництво з закордонними колегами й участь у міжнародних проєктах. Щоправда, переважно це вдається за рахунок окремих грантів та проєктів, але українські науковці дедалі більше інтегруються в міжнародну наукову спільноту. (...) На сьогодні досить часто нові відкриття відбуваються саме на межі наук. І майже не буває серйозних досліджень, які науковець проводить сам. Робота в колективі зі спеціалістами з різних галузей дозволяє максимально повно дослідити певні питання та проблеми».
Вчена розповіла і про власні дослідження: «два основних напрямки, які мене цікавлять і якими я займаюсь — орнітологія та археозоологія (а також — зооархеологія). Буває дещо важко поєднати, але за бажання можливо. Дипломні роботи та кандидатську дисертацію я писала про дослідження воронових птахів, продовжуючи роботу мого вчителя-орнітолога та наукового керівника Сергія Лопарьова. Ми досліджували чисельність та її зміни у воронових птахів, особливості створення їхніх зимових скупчень — ночівель. Воронові птахи широко розповсюджені (це всім відомі грак, сіра ворона, галка, сорока та крук), і значення для людини вони мають суттєве. Птахи можуть бути як переносниками паразитів і хвороб, так і шкідниками для сільського господарства. А можуть, навпаки, приносити користь, поїдаючи шкідників. До речі, коли з’явився пташиний грип, одразу почали звертатися до орнітологів, зокрема, щоб уточнити шляхи міграції птахів. Ці дослідження ми продовжуємо й сьогодні. Дуже важливими є довготривалі дослідження, особливо в орнітології. Оскільки значна частина птахів з території України відлітає на зимівлю, для активних досліджень залишається тільки тепла пора року. І для підрахунків чисельності на певній території необхідно проводити дослідження роками, щоб мати можливість відстежувати реальні тренди зміни чисельності й нівелювати похибки. Можу сказати, що наші дослідження особливості розміщення та чисельності воронових птахів на території Києва на сьогодні безперервно проводять понад 50 років. Наприклад, ми виявили, що протягом останніх трьох зим кількість воронових птахів, які зимують в Києві, скоротилася вдвічі. По-перше, це може бути пов’язане зі зміною клімату — в Україну перестали летіти на зимівлю граки з росії. По-друге, можливий спад чисельності й місцевих, українських граків. Щоб точно з’ясувати причини цього явища, потрібні подальші дослідження. Такі безперервні спостереження протягом пів століття конкретних видів птахів на певній території рідкісні не лише для України, але й для Європи. І ми, поки є можливість, їх продовжуємо».
Ознайомитися з повним текстом статті https://kunsht.com.ua/chim-zajmayutsya-zoologi-i-chi-sxozhi-voni-na-divakuvatix-naukovciv-z-filmiv-blog-yevgeni%D1%97-yanish/
За інформацією освітньої платформи «КУНШТ»