Знімальна група програми «Сніданок з 1+1» телеканалу «1+1» побувала у лабораторії біотехнології рослин Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, що у Києві. Про вирощування цінних, рідкісних та екзотичних рослин у цій лабораторії, зокрема про ананаси, журналістам розповів провідний науковий співробітник відділу тропічних та субтропічних рослин Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України доктор біологічних наук Роман Іванніков.
 Культура банана низькорослого у стерильних умовах біотехнологічної лабораторії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (фото: https://www.facebook.com/invitro2invivo) |
У біотехнологічній лабораторії науковці досліджують та розмножують рідкісні, зникаючі й екзотичні рослини світової флори з колекцій ботанічного Саду. «Наші рослини утримуються в лабораторії у стерильних умовах у культуральних ємностях (на поживних середовищах різного складу без грибів, бактерій та інших мікроорганізмів). У такий спосіб ми створюємо їм оптимальні умови, і за якийсь відносно незначний час їх уже можна висаджувати й адаптувати до звичайних умов, – говорить доктор біологічних наук Роман Іванніков. – Приміром, у середньому цикл культивування ананасів становить півтора-два місяці. А плодоносити ці рослини починають вже за 2–4 роки. До речі, з погляду ботаніки, плід ананаса – це не окремий фрукт, а супліддя – гроно ягід, які зрослися докупи.
Ми вирощуємо дуже смачні ананаси двох генотипів – двох різних сортів. Один із них походить з острову Мадагаскар, інший – з Тайланду. В Україну їх привезли з експедицій наші колежанки. Ананаси доволі невибагливі (вони належать до родини Бромелієвих – дуже витривалих рослин), тому порівняно просто розмножуються навіть у міських квартирах. У нашому ж Саду, крім більш-менш стандартних методів, для культивування ананасів використовується оригінальна технологія. До речі, на території сучасної України ананаси культивували ще з позаминулого століття. Наприклад, у спеціальних теплицях уманської «Софіївки» [нині це Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України] їх вирощували у промислових масштабах – сотнями й тисячами для постачання до царського столу у Санкт-Петербурзі.
Щоби виростити ананас удома, потрібно зрізати з нього чубчик – зелену верхівку (купуючи ананас у супермаркеті чи на ринку, зважайте на те, щоби він був не переморожений, а чубчик – зелений і не гнилий), підсушити її протягом 2–3 діб, а потім посадити у вологий пісок і накрити плівкою (склянку з водою краще для цього не використовувати, бо є ризик, що ананас загниється). Коли чубчик викоріниться, рослину потрібно посадити у поживну земляну суміш. За теплої погоди ананас можна виносити надвір або на відкриту веранду. Під час похолодання слід знову забирати його у приміщення. Цікавий нюанс: щоби стимулювати цвітіння, а отже, й плодоносіння дорослих рослин бромелієвих, зокрема ананасів, можна обробляти їх газом – ацетиленом. Найпростіший спосіб – занурити малесенький шматочок карбіду у склянку з водою і разом з ананасом помістити її до пакету на кілька годин.
Звісно, ананаси, вирощені у природі, на їхній батьківщині, значно солодші, ніж домашні ананаси в умовах помірного клімату. Проте і ті, й інші є дієтичними продуктами, адже містять чимало корисних мікроелементів, поживних речовин, зокрема рослинних кислот, що сприяють травленню».