українська
Анотація:Двомовна японсько-українська антологія японської класичної поезії містить оригінальні тексти та переклади найвідоміших японських віршів VIII–XV ст., написаних у жанрі танка та ренґа. Жанр танка протягом багатьох століть був і залишається найпопулярнішим жанром японської поезії в цілому й любовної лірики зокрема. Що ж стосується жанру ренґа (“нанизані /зчеплені/ рядки”), то він набув особливої популярності в XIII–XVI ст., але згодом поступився жанру хайку (хокку). До складу антології увійшли танка з перших японських історико-міфологічних хронік: “Кодзікі” (“Записи давніх діянь” /712 р./), “Ніхон-сьокі” (“Аннали Японії” /720 р./), а також най давніших поетичних антологій: “Ман-йо-сю” (“Збірка міріад листків” /друга пол. VIII ст./), “Кокін-вака-сю” (“Збірка старих і нових пісень” /905 р./), “Сінсен-вака-сю” (“Заново складена збірка пісень” /930 р./), “Сінкокін-вака-сю” (“Нова збірка старих і нових пісень” /1205 р./), “Хяку-нін іс-сю” (“По одному віршу 100 поетів” /1235 р./). Жанр ренґа репрезентований двома збірками XV ст.: “Мінасе сан-ґін хяку-ін” (“Сто віршів трьох поетів із Мінасе” /1488 р./) та “Юяма сан-ґін хяку-ін” (“Сто віршів трьох поетів з гори Юяма” /1491 р./), складеними відомим поетом Іїо Соґі /1421-1502/ і його учнями Сьохаку /1443-1527/ та Сотьо /1448-1532/.
Читацька аудиторія:Для тих читачів, які знають або вивчають японську мову, ієрогліфічні написання японських слів у оригіналах віршів супроводжуються фонетичною транскрипцією (фуріґаною).