Книжкове видання

Ви вже переглядаєте україномовну версію сторінки!

Эллины и варвары Прекрасной Гавани (Калос-Лимен в IV в. до н. э. – II н. э.): Материалы по археологии Крыма

українська

Анотація:Монографія присвячена найбільшому в Північно-Західному Криму населеному пункту античної епохи – місту Калос Лімен. На підставі писемних джерел, комплексного вивчення стратиграфії, фортифікації й жилої забудови розглядається роль древнього міста у військово-політичній історії Північно-Західного Криму й Північного Причорномор’я в цілому. Протягом всієї античної епохи Калос Лімен[⇒] був центром регіону, де відбувались активні політичні, культурні й етнічні процеси, до яких були залучені як елліни (вихідці з іонійських і дорійських полісів), так і різні варварські племена, у першу чергу - скіфи й сармати. Калос-Лімен (Прекрасна Гавань) неодноразово згадується давніми авторами. Про місто-порт писали: Помпоній Мела, Арріан, Клавдій Птолемей, Йордан й ін. Однак до розкопок, проведених Західно-Кримською експедицією філіалу, даний об’єкт залишався маловивченим. Автор монографії брав безпосередню участь і керував археологічними дослідженнями городища. У монографії запропонована історико-культурна періодизація об’єкта. Виділяється три періоди. Перший з них – іонійський (перша – третя чверті ІV ст. до н. е.) пов'язаний з виникненням невеликого селища-колонії. Другий – дорійський (кінець третьої чверті ІV ст. до н. е. – ІІ ст. до н. е.) – відноситься до захоплення Калос Лімена Херсонеською державою, у результаті чого селище стало одним з головних форпостів грецької цивілізації в Північно-Західній Тавриці. Третій період – скіфський (друга половина ІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е.): у цей час Калос Лімен був військово-політичним й економічним центром Тарханкутського півострова, територія якого входила до складу Кримської Скіфії. В окремих розділах книги автор докладно розглядає стратиграфію та історичну топографію городища, аналізує відомості давніх авторів. У монографії охарактеризовані прийоми фортифікації й містобудування. На думку дослідника, археологічні знахідки на городищі дозволяють багато в чому по новому подивитись на політичну та етнічну історію регіону.

російська

Анотація:Монография посвящена наибольшему в юго-западном Крыму населеному пункту античной эпохи – городу Калос Лимен. На основании письменных источников, комплексного изучения стратиграфии, фортификации и жилой застройки рассмотрена роль древнего города в военно-политической истории юго-западного Крыма и северного Причерноморья в целом. Всю античную эпоху Калос Лимен был центром региона,[⇒] где происходили активные политические, культурные и этнические процессы, в которые были вовлечены как эллины (выходцы из ионийских и дорийских полисов), так и разные варварские племена, в первую очередь – скифы и сарматы. Калос Лимен (Прекрасная Гавань) неоднократно упоминается древними авторами. Об этом городе –порте писали Помпоний Мела, Арриан, Клавдий Птолемей, Йордан и др. Однако до раскопок, проведеннных Западно-Крымской экспедицией филиала, данный объект оставался малоизученным. Автор монографии непосредственно участвовал и возглавлял археологические исследования городища. В монографии предложена историко-культурная периодизация объекта. Выделено три периода. Первый из них – ионийский (первая – третья четверти ІV в. до н. э.), связанный с возникновением небольшого поселения-колонии. Второй – дорический (конец третьей четверти ІV в. до н. э. – ІІ в. до н. э.) – относится к захвату Калос Лимена Херсонесским государством, в результате чего поселение стало одним из форпостов греческой цивилизации в юго-западной Таврике. Третий период – скифский – (вторая половина ІІ в. до н. э. – ІІ в. н. э.) – в это время Калос Лимен был военно-политическим и экономическим центром Тарханкутского полуострова, территория которого входила в состав Крымской Скифии. В отдельных разделах книги автор детально рассматривает стратиграфию и историческую топографию городища, анализирует сведения древних авторов. В монографии охарактеризованы приемы фортификации и градостроения. По мнению исследователя, археологические находки на городище позволяют во многом по-новому посмотреть на политическую и этническую историю региона.

Вид видання:		Монографії
Рубрика:		Історія
Автор(и):		Ужецев В. Б.
Де і ким видано:		Симферополь: Сонат
Рік:		2006
Обсяг:		248 с. (Усл. печ. л. 17,1).

Головна установа:

Кримський філіал Інституту археології

Елементи для відображення відсутні.

Анотація (українська)

Монографія присвячена найбільшому в Північно-Західному Криму населеному пункту античної епохи – місту Калос Лімен. На підставі писемних джерел, комплексного вивчення стратиграфії, фортифікації й жилої забудови розглядається роль древнього міста у військово-політичній історії Північно-Західного Криму й Північного Причорномор’я в цілому. Протягом всієї античної епохи Калос Лімен був центром регіону, де відбувались активні політичні, культурні й етнічні процеси, до яких були залучені як елліни[⇒] (вихідці з іонійських і дорійських полісів), так і різні варварські племена, у першу чергу - скіфи й сармати. Калос-Лімен (Прекрасна Гавань) неодноразово згадується давніми авторами. Про місто-порт писали: Помпоній Мела, Арріан, Клавдій Птолемей, Йордан й ін. Однак до розкопок, проведених Західно-Кримською експедицією філіалу, даний об’єкт залишався маловивченим. Автор монографії брав безпосередню участь і керував археологічними дослідженнями городища. У монографії запропонована історико-культурна періодизація об’єкта. Виділяється три періоди. Перший з них – іонійський (перша – третя чверті ІV ст. до н. е.) пов'язаний з виникненням невеликого селища-колонії. Другий – дорійський (кінець третьої чверті ІV ст. до н. е. – ІІ ст. до н. е.) – відноситься до захоплення Калос Лімена Херсонеською державою, у результаті чого селище стало одним з головних форпостів грецької цивілізації в Північно-Західній Тавриці. Третій період – скіфський (друга половина ІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е.): у цей час Калос Лімен був військово-політичним й економічним центром Тарханкутського півострова, територія якого входила до складу Кримської Скіфії. В окремих розділах книги автор докладно розглядає стратиграфію та історичну топографію городища, аналізує відомості давніх авторів. У монографії охарактеризовані прийоми фортифікації й містобудування. На думку дослідника, археологічні знахідки на городищі дозволяють багато в чому по новому подивитись на політичну та етнічну історію регіону.

Анотація (російська)

Монография посвящена наибольшему в юго-западном Крыму населеному пункту античной эпохи – городу Калос Лимен. На основании письменных источников, комплексного изучения стратиграфии, фортификации и жилой застройки рассмотрена роль древнего города в военно-политической истории юго-западного Крыма и северного Причерноморья в целом. Всю античную эпоху Калос Лимен был центром региона, где происходили активные политические, культурные и этнические процессы, в которые были вовлечены как эллины (выходцы[⇒] из ионийских и дорийских полисов), так и разные варварские племена, в первую очередь – скифы и сарматы. Калос Лимен (Прекрасная Гавань) неоднократно упоминается древними авторами. Об этом городе –порте писали Помпоний Мела, Арриан, Клавдий Птолемей, Йордан и др. Однако до раскопок, проведеннных Западно-Крымской экспедицией филиала, данный объект оставался малоизученным. Автор монографии непосредственно участвовал и возглавлял археологические исследования городища. В монографии предложена историко-культурная периодизация объекта. Выделено три периода. Первый из них – ионийский (первая – третья четверти ІV в. до н. э.), связанный с возникновением небольшого поселения-колонии. Второй – дорический (конец третьей четверти ІV в. до н. э. – ІІ в. до н. э.) – относится к захвату Калос Лимена Херсонесским государством, в результате чего поселение стало одним из форпостов греческой цивилизации в юго-западной Таврике. Третий период – скифский – (вторая половина ІІ в. до н. э. – ІІ в. н. э.) – в это время Калос Лимен был военно-политическим и экономическим центром Тарханкутского полуострова, территория которого входила в состав Крымской Скифии. В отдельных разделах книги автор детально рассматривает стратиграфию и историческую топографию городища, анализирует сведения древних авторов. В монографии охарактеризованы приемы фортификации и градостроения. По мнению исследователя, археологические находки на городище позволяют во многом по-новому посмотреть на политическую и этническую историю региона.

Книжкове видання // <![CDATA[ _spBodyOnLoadFunctionNames.push("setupPageDescriptionCallout"); // ]]>

Книжкове видання