українська
Анотація:Комплексне дослідження природи пластичності, здійснене у запропонованій монографії у широкому художньо-естетичному та культурологічному контексті, а також визначення сутності і механізмів функціонування двох універсальних принципів пластичності – "статуарного" і "динамічного" – дають уявлення про закономірності співвідношення динаміки і статики, руху і статуарності у різні епохи як найважливіших параметрів феномену пластичності. А це дозволило по-новому подивитись на деякі процеси синтезу мистецтв – надто в галузі взаємодії музики і танцю, – створити нову типологію пластичності в музиці та екстраполювати її на балетну творчість М. Равеля, що є яскравим взірцем дивовижної зримості, рельєфності і дотикової відчутності музичних образів. Вивчення повної партитури "Дафніса і Хлої" надало можливість по-новому осмислити значення цього балету як вражаючого художнього зразка відродження й асиміляції принципів пластичності, властивих крітському та античному мистецтву, але пропущених крізь призму західноєвропейської культури на новому історичному етапі. Тож запропонований підхід до аналізу усіх балетів М. Равеля ("Дафніс і Хлоя", "Аделаїда, або Мова Квітів", "Моя матінка Гуска", "Вальс", "Болеро") в аспекті перетворення пластичності дозволив не тільки віднайти закономірності трансформації пластичного руху у звуковий "образ руху", але й розкрити шляхи взаємопроникнення музики, танцю, пантоміми, їх взаємовпливу та взаємодії, осмислити зростаючу роль пластичності як інтегративного фактора в процесах зближення мистецтв.
російська
Анотація:Комплексное исследование природы пластичности, осуществленное в предложенной монографии в широком художественно-эстетическом и культурологическом контексте, а также определения сущности и механизмов функционирования двух универсальных принципов пластичности– "статуарного" и "динамического"– дают представление о закономерностях соотношения динамики и статики, движения и статуарности в разные эпохи как важнейших параметров феномена пластичности. Это позволило по-новому посмотреть на некоторые процессы синтеза искусств–особенно в области взаимодействия музыки и танца,– создать новую типологию пластичности в музыке и экстраполировать ее на балетное творчествоМ. Равеля, который является ярким образцом удивительной зримости, рельефности и чувственности музыкальных образов. Изучение полной партитуры "Дафниса и Хлои" предоставило возможность по-новому осмыслить значение этого балета как прекрасного художественного образца возрождения и ассимиляции принципов пластичности, свойственных критскому и античному искусству, но пропущенных сквозь призму западноевропейской культуры на новом историческом этапе. Поэтому предложенный подход к анализу всех балетов М. Равеля ("Дафнис и Хлоя", "Аделаида, или Язык Цветов", "Моя матушка Гусыня", "Вальс", "Болеро") в аспекте превращения пластичности позволил не только найти закономерности трансформации пластичного движения в звуковой "образ движения", но и раскрыть пути взаимопроникновения музыки, танца, пантомимы, их взаимовлияния и взаимодействия, осмыслить растущую роль пластичности как интегративного фактора в процессах сближения искусств.