українська
Анотація:Монографію присвячено іраномовному населенню Євразійського степу – аланам-асам (ясам), які з кінцяV до початкуXІІІ ст. входили до складу державних утворень номадів як тюркського, так й угорського та протомонгольского походження і становили вагомий прошарок серед осілого населення степу та лісостепу, відомого у письмових джерелах під узагальнюючими назвами –анти,перевізники,буртаси табродники. У монографії акцентовано увагу не лише на характері взаємовідносин між кочівниками-завойовниками і підкореними ними аланами-асами, а й зроблено спробу пов’язати політичні події раннього та розвинутого середньовіччя, що відбувалися на теренах Євразійського степу, з особливостями етнічного розвитку аланів-асів. Розглянуто також питання участі аланів-асів в етногенезі середньовічних народів Євразії. Приклад з аланами-асами свідчить про те, що осіле населення степу в соціальній структурі державних утворень кочівників традиційно посідало більш низький рівень, ніж номади, хоча при певних обставинах політичного характеру ця закономірність могла порушуватись. Таким чином, у роботі доводиться, що співіснування у степу кочових скотарських і осілих землеробських економічних систем – це закономірність, а перехід від рухомого пасторального господарства до осілого землеробського – вимушена необхідність.
російська
Анотація:Монография посвящена ираноязычному населению Евразийской степи – аланам-асам (ясам), которые с конца V до начала XIII в. входили в состав государственных образований номадов как тюркского, так и венгерского и протомонгольского происхождения и составляли весомый слой среди оседлого населения степи и лесостепи, известного в письменных источниках под обобщающими названиями – анты, перевозчики, буртасы и бродники. В монографии акцентировано внимание не только на характер взаимоотношений между кочевниками-завоевателями и покоренными ими аланами-асами, но и сделана попытка связать политические события раннего и развитого средневековья, которые происходили на территории Евразийской степи, с особенностями этнического развития аланов-асов. Рассмотрены также вопросы участия алан-асов в этногенезе средневековых народов Евразии. Пример с аланами-асами свидетельствует о том, что оседлое население степи в социальной структуре государственных образований кочевников традиционно занимало более низкий уровень, чем номады, хотя при определенных обстоятельствах политического характера эта закономерность могла нарушаться. Таким образом, в работе доказывается, что сосуществование в степи кочевых скотоводческих и оседлых земледельческих экономических систем – это закономерность, а переход от движущегося пасторального хозяйства к оседлому земледельческому - вынужденная необходимость.