українська
Анотація:У монографії розглянуто питання походження і розвитку низки індустрій кам’яної доби фінального палеоліту – неоліту Криму. Фінальний палеоліт починається у ХІІІ тис. до н. е. з появою шан-кобинської і тау-бодрацької індустрій, походження яких пов’язується з міграцією населення з південно-західного узбережжя Малої Азії. За думкою автора, розселення шан-кобинського населення призвело до появи осокорівської, зимівниківської та білоліської індустрій степової зони України. Розвиток кукрецької, свідерської та мурзак-кобинської індустрій раннього голоцену також пов’язаний з міграціями населення Близького і Середнього Сходу. Доводиться, що на початку голоцену Крим був маргінальною зоною розвитку перших культурно-історичних областей докерамічного неоліту (PPNA та PPNB). Доводиться часткова синхронність розвитку мурзак-кобинської та таш-аїрської індустрій. Таш-аїрська культура неоліту розглядається як автохтонне явище, пов’язане з трансформацією шан-кобинської індустрії. Особлива увага у монографії приділяється питанням абсолютної та відносної хронології, доводиться співіснування на території Криму у фінальному палеоліті шан-кобинської і тау-бодрацької культур, у ранньому голоцені – одночасне співіснування носіїв індустрій, які з’явилися у фінальному палеоліті, з населенням, яке залишило свідерську та кукрецьку культури. Показано, що стабілізація у демографічній ситуації у Криму настала лише у другій половині атлантикуму, коли на території Криму існувала лише одна культура – таш-аїрська
російська
Анотація:В монографии рассмотренны вопросы происхождения и развития ряда индустрий каменного века финального палеолита – неолита Крыма. Финальный палеолит начинается в ХІІІ тыс. до н. э. с появлением шан-кобинской и тау-бодрацкой индустрий, происхождение которых связывается с миграцией населения с юго-западного побережья Малой Азии. По мнению автора, расселение шан-кобинского населения привело к появлению осокоровской, зимовниковской и белолесской индустрий степной зоны Украины. Развитие кукрекской, свидерской и мурзак-кобинской индустрий раннего голоцена также связано с миграциями населения Ближнего и Среднего Востока. Доказывается, что в начале голоцена Крым был маргинальной зоной развития первых культурно-исторических областей докерамического неолита (PPNA и PPNB). Обосновывается частичная синхронность развития мурзак-кобинской и таш-аирской индустрий. Таш-аирская культура неолита рассматривается как автохтонное явление, связанное с трансформацией шан-кобинской индустрии. Особенное внимание в монографии уделяется вопросам абсолютной и относительной хронологии, утверждается сосуществование на территории Крыма в финальном палеолите шан-кобинской и тау-бодрацкой культур, в раннем голоцене – одновременное сосуществование носителей индустрий, которые появились в финальном палеолите, с населением, которое оставило свидерскую и кукрекскую культуры. Показано, что стабилизация в демографической ситуации в Крыму наступила лишь во второй половине атлантикума, когда на территории Крыма существовала лишь одна культура – таш-аирская