українська
Анотація:Пропонована монографія – перша спроба представити найдавнішу історію православних храмів львівського середмістя (тобто, в межах оборонних мурів і укріплень). Частина з цих християнських святинь, найвеличніші з яких були закладені тут ще у ХІІІ ст. на сьогоднішній день повністю зникли з центральної частини Львова або ж до невпізнання перебудовані пізнішими спорудами. В книзі представлено як традиційні погляди на час і місця розташування найдавніших у Львові православних соборів і церков, так і новітнє бачення на це питання, яке ґрунтується на найновіших відкриттях в царині історії та археології Львова. Так, з цілком інших позицій автор висвітлює початки православних церков на т. зв. Руській дільниці Львова доводячи, що княжий Львів, ставши у 1270 р. столицею Руської держави, не міг не мати свого величного кафедрального собору з архієрейським (митрополичим – ?) двором при ньому. І введені нещодавно у науковий обіг письмові джерела (наприклад, згадки про Мегалі Екклісія – владичний собор, який існував на місці пізнішого домініканського монастиря) підтверджують ці припущення. Так само, новітнє бачення представлено на розташування церкви св. Георгія (Юрія), яка першочергово знаходилась не на Святоюрській горі за містом, а таки в середмісті поблизу сьогоднішньої ставропігійної Свято-Успенської церкви на вул. Руській.
російська
Анотація:Предложенная монография – первая попытка представить древнейшую историю православных храмов на территории Львова в границах оборонных стен и укреплений. Часть этих христианских святынь, наиболее величественные из которых были заложены тут еще в XIII ст., на сегодняшний день полностью исчезли или до неузнаваемости изменены более поздними сооружениями. В книге представлены как традиционные взгляды на время и места расположения самых древних львовских православных соборов и церквей, так и современное видение этого вопроса, которое опирается на новейшие открытия в областях истории и археологии Львова. Так, с абсолютно других позиций автор освещает становление православных церквей на так называемом Русском участке Львова, доказывая, что княжеский Львов, ставший в 1270 г. столицей Русского государства, не мог не иметь своего величественного кафедрального собора с архиерейским (митрополичим – ?) двором при нем. И недавно введенные в научное обращение письменные источники (например, упоминание о Мегали Экклисии – соборе, существовавшем на месте более позднего доминиканского монастыря) подтверждают эту гипотезу. Также представлено новое видение проблемы расположения церкви св. Георгия (Юрия), которая изначально находилась не на Святоюрской горе за городом, а в черте города около современной Свято-Успенской церкви на ул. Руськой.