українська
Анотація:Монографія є першим в україністиці фундаментальним дослідженням з лінгвогендерології. Гендер – це соціальна стать на відміну від біологічної, і продукується вона у процесі соціальної, культурної і мовної практики. Працю присвячено проблемі концептуалізації статі в українській мові, зокрема у фразеології та мовній свідомості українців, у ній досліджено гендерно релевантні комунікативні стратегії та особливості слововживання. Гендерні ознаки мовної картини світу – це сутнісні вияви пізнання світу крізь призму чоловічої і жіночої оптики бачення, які інтегрують універсальні і національно специфічні ознаки, виявляють особливості номінативної і комунікативної діяльності обох статей, а також визначені статтю особливості мовної діяльності і мовної поведінки. Уперше на українському матеріалі описані різнотипні стратегії і тактики невербальної комунікації у гендерному аспекті. Власне соціолінгвістичний аспект спрямований на дослідження дискурсивної діяльності обох статей в її усному та писемному виявах. Робота поєднує елементи метааналізу та результати здійсненого автором психолінгвістичного експерименту, спостереження за усним спонтанним мовленням, аналіз українського художнього дискурсу ХІХ–ХХ ст.
Читацька аудиторія:Книжка адресована філологам, соціологам, психологам, усім тим, хто цікавиться проблемами маніфестації людей різної статі в українській мові, приписуваних їм оцінок, вербального і невербального самовираження чоловіків і жінок тощо.