Робота присвячена аналізу міжрічної-міждесятирічної мінливості характеристик циклонів у Чорноморсько-Середземноморському регіоні виділених по глобальних масивах реаналізу NCEP/NCAR з висоти геопотенціалу ізобаричної поверхні 1000 гПа за 1948 – 2006 рр., у зв'язку з глобальними процесами в системі океан-атмосфера: Північноатлантичним коливанням (ПАК) і Ель-Ніньо – Південним коливанням (ЕНПК), Тихоокеанською декадною осциляцією (ТДО) і Атлантичною мультидекадною осциляцією (АМО).
Виявлено, що в зимові місяці спільний вплив ПАК і ЕНПК визначає до 50% міжрічної мінливості частоти циклонів Чорноморського регіону, і до 25 і 30% дисперсії, відповідно, глибини і площі циклонів Середземноморського регіону.
Показано, що негативна фаза ТДО супроводжується посиленням циклонічної активності в Чорноморсько-Середземноморському регіоні в зимово-весняні місяці, а позитивна фаза – її послабленням.
Підтверджено, що АМО істотно впливає на характер циклонічної активності в Чорноморсько-Середземноморському регіоні в холодне півріччя: в позитивну фазу спостерігається посилення циклонічної активності, а в негативну її послаблення.
Запропоновано схему основних напрямків переміщення зимових циклонів Північної півкулі при спільному впливі АМО і ТДО, яка відображає наступне. Поєднання негативних фаз АМО і ТДО супроводжується посиленням циклонічної активності в Чорноморсько-Середземноморському регіоні, а поєднання позитивної фази ТДО і негативною фази АМО - її послабленням.