В циклі наукових праць досліджено фундаментальні основи стресових реакцій рослин і формування адаптації та показано практичну можливість підвищення стійкості до несприятливих факторів абіотичної та біотичної природи. Вивчався вплив актуальних нині на території України стресових чинників, таких як високі температури, зневоднення, засолення, забруднення важкими металами та ураження фітопатогенами. Експериментальними об’єктами були рослини різних таксономічних груп: горох, огірок, кукурудза, пшениця, ячмінь, просо, лілійник, сосна, дуб та клен. Досліджено ряд важливих біохімічних показників для розвитку стреспротекторних реакцій за впливу негативних факторів та за умов використання прийомів, спрямованих на підвищення стійкості рослин. Зроблено внесок у вивчення функціонування сигнальної мережі рослин, а також взаємодії окремих компонентів сигнальних систем. Продемонстровано можливість використання екологічно безпечного позитивного впливу обробок екзогенними сигнальними посередниками (солями кальцію, пероксидом водню, саліциловою, янтарною і жасмоновою кислотами, донорами оксиду азоту), антиоксидантами (аскорбіновою кислотою, іонолом), регуляторами росту (зеастимуліном, агростимуліном, емістимом С) та інших прийомів з метою підвищення стійкості рослин до стресорів різної природи. Наведено фізіологічно-біохімічне обґрунтування використання цих прийомів за впливу різних стресорів, зокрема показано підвищення стійкості та скорочення адаптивного періоду рослин, активація ферментативної (СОД, каталаза, фенолпероксидаза, аскорбатпероксидаза) та неферментативної (аскорбат, пролін, цукри, глутатіон) систем антиоксидантного захисту, перерозподіл нагромадження важких металів, стабілізація пігментного комплексу та інші важливі стреспротекторні реакції. У польових дослідах продемонстровано позитивний вплив екологічно безпечних прийомів індукування стійкості фізіологічно активними речовинами на ріст і розвиток рослин, нагромадження сирої та сухої надземної маси, показники водного режиму, продуктивність, структуру та якість урожаю.
Цикл наукових праць об’єднує 82 наукові публікації за 5 років (2010-2014 рр.): одну монографію, один розділ у зарубіжній англомовній монографії, 31 наукову статтю (в т.ч. 9 у міжнародних журналах баз даних Scopus та Web of Science) та 49 тез доповідей. Роботи авторів процитовано у більш ніж 200 наукових публікаціях. Індекс цитування у базі даних Google Scholar складає 3,3, сумарний h-індекс = 8; у базі даних Scopus – індекс цитування 2,0, сумарний h-індекс = 5. Загальна кількість публікацій авторів – понад 250, у т.ч. протягом 2010-2014 рр. – 98.