Робота присв’ячена створенню нових QSAR моделей біоцидної активності та цілеспрямованому синтезу сульфаніламідних похідних ізооксазольного ряду з прогнозованими властивостями. В ході виконання якої будуть проаналізовані літературні дані що до біологічних властивостей сульфаніламідних похідних ізооксазольного ряду та розроблено нові оригінальні OSAR-моделі з використанням онлайн-платформи OCHEM. На основі систематизованої інформації будуть проаналізовані теоретичні та практичні можливості одержання цільових ізооксазоловмісних сульфаніламідів, розроблені зручні стратегії синтезу з використанням на ключових стадіях реакцій метатезису із закриттям циклу. В результаті чого буде відпрацюванно та оптимізовано низку препаративних методів одержання перспективних сульфаніламідів ізооксазольного ряду. Сполуки з прогнозованою високою антимікробною активністю будуть синтезовані та охарактеризовані за допомогою методів елементного аналізу, ЯМР та мас-спектроскопії. Цільові сполуки з прогнозованою високою активністю будуть піддані in vitro оцінці антимікробного потенціалу проти стандартних бактеріальних (Bacillus subtilis, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Acinetobacter baumannii ) та грибкових (гриби роду Candida) штамів, включаючи антибіотикорезистентні клінічні ізоляти з використанням диско-дифузійного методу на твердому поживному середовищі (агар Мюллера-Хінтона та Сабуро). Антиоксидантні властивості синтезованих похідних буде визначено за відсотком вмісту малонового діальдегіду, як кінцевого продукту процесу аскорбатзалежного вільнорадикального перекисного окислення ліпідів. Токсикологічну оцінку найбільш перспективних сульфаніламідних похідних буде проведено згідно загальноприйнятих європейських стандартів (ОЕСР 202) з використанням гідробіонта D. magna як відомого біосенсора екобезпеки біологічно активних сполук та визначено клас токсичності сполук за класифікацією D.R. Passino із співавторами.