Дослідження присвячено розробці молекулярно – генетичного метода оцінки стійкості геному різних сортів пшениці. В основі підходу лежить виявлення зв’язку нестабільності геному у сортів пшениці української селекції за умов малих доз УФ-В, УФ-С - опромінення та посухи з певними виробничими характеристиками цих сортів. Дослідження буде проведено з використанням ITS – ISSR – RAPD - ПЛР, що дозволить не тільки виявити ефекти нестабільності, але й найбільш уразливі послідовності ДНК. Проведені оцінки стануть базовими у прогнозі екологічної пластичності нових сортів пшениці.
За останні десятиліття на основі значного розширення знань про організацію геному та механізми спадковості формуються молекулярно - генетичні підходи, що дозволяють підвищити точність селекційного процесу і визначити коло потенційних факторів, що можуть зашкодити реалізації продукційного потенціалу нових сортів.
Геномна нестабільність призводить до морфологічних змін, втрат фертильності та зниження адаптивного потенціалу рослин. Ці прояви є вкрай важливими, як фактор порушення продукційного процесу у культурних рослин, зокрема злаків.
Таким чином, виявлення зв’язку між розвитком геномної нестабільності під впливом кліматичних, екологічних навантажень у вже відомих сортів пшениці з певними виробничими характеристиками, є вкрай необхідним і стане базовим у прогнозі екологічної пластичності нових сортів пшениці.
Сучасні методи молекулярної біології розширюють можливості оцінки нестабільності ДНК за умов дії різних стресових чинників. Одним з них, і дуже перспективним з точки зору оцінки вразливості певних послідовностей ДНК, є використання молекулярно –генетичних методів, зокрема проведення ПЛР з різними родинами праймерів.
В серії лабораторних і вегетаційних досліджень буде проведено порівняльний аналіз міри геномної нестабільності різних сортів пшениці української селекції та проведено статистична оцінка зв’язку цього показника з виробничими характеристиками певних сортів.