Метою досліджень є створення теоретико-експериментальних основ оцінювання залишкової довговічності бокової рами візка вантажного вагона із урахуванням наявності тріщин, геометричних концентраторів механічних напружень, стохастичної природи робочого навантаження та впливу експлуатаційного чинника на механічні характеристики матеріалу.
Розробка такої методології передбачає як теоретичні так і експериментальні дослідження процесу поширення втомної тріщини у потенційно небезпечних ділянках бокової рами трьохелементного візка вантажного вагона. Теоретична частина роботи полягає у побудові розрахункових математичних моделей втомного розтріскування, що базуються на енергетичному підході механіки руйнування. Експериментальні дослідження передбачатимуть використання методу акустичної емісії (АЕ) та ультразвуку (УЗ) для визначення необхідних для розрахунку залишкової довговічності фізико-механічних констант експлуатованого матеріалу та геометричних параметрів наявних у ньому дефектів.
В результаті виконання теоретико-експериментальних досліджень буде розроблено істотно нову модель визначення докритичного росту втомної тріщини у металі бокової рами візка вантажного вагона, яку буде закладено в основу методики оцінювання її залишкової довговічності.