Актуальність даної роботи викликана катастрофічним збільшенням площ заростання вищими водними рослинами (ВВР) водосховищ у порівнянні із даними попередніх десятирічь та, як результат, посилення негативного впливу на гідробіонтів, що мешкають у зоні цього впливу. Так, зокрема, аналіз космічних знімків 2019 року проведений в Інституті гідробіології, показав, що відбулось збільшення площ рослинності з плаваючим листям – від 42 км2 до 121 км2. Негативний вплив на гідробіонтів, зокрема, риб полягає в тому, що заростання ВВР призводить до втрати нерестових та нагульних акваторій і, в результаті, до зменшення рибопродуктивності. Підраховано, що шкода біорізноманіттю аборигенних видів риб прямо пропорційна збільшенню площ заростання зазначеними водними рослинами. З іншого боку, деякі автори (Сакевич,Усенко, 2003; Романенко и др., 2005; Кирпенко, Усенко, 2012) відзначають зменшення інтенсивності цвітіння за рахунок споживання ВВР надлишків біогенних речовин а також під дією їхніх метаболітів та доводять це експериментально. Таким чином, ВВР можна використовувати для регуляції чисельності фітопланктону та відповідно для розв’язання актуальної проблеми водосховищ України, пов’язаної із «цвітінням».
Основною метою роботи є вивчення взаємозв’язку між вищими водними рослинами та іншими компонентами гідроекосистем, зокрема фітопланктоном та рибами у водосховищах дніпровського каскаду (на прикладі Київського та Канівського). В результаті виконання даного проекту буде вивчено процеси заростання Київського та Канівського водосховищ масовими видами ВВР, визначено оптимальні значення проективного покриття водного дзеркала, що сприятиме покращенню ситуації щодо «цвітіння» води у водосховищах каскаду р. Дніпро, підвищенню корисної рибопродуктивності та досягненню найвищого екологічного потенціалу водосховищ Дніпровського каскаду.