Історикиня, завідувачка відділу історії України 1920‒30-х рр. Інституту історії України НАН України член-кореспондент НАН України Лариса Якубова у своєму інтерв’ю розповіла, чому російська «путінська» людина не знає історії своєї країни, а натомість послуговується спотвореними уявленнями пропаганди, як українській нації вдалося пройти тяжкий шлях виходу з постсовкового періоду, та врешті — як росіяни навмисно десятиріччями спотворювали імідж Донеччини й Луганщини.
Учена зазначила: «Якщо брати масову, сучасну людину — я її називаю «путінською» — то це людина тоталітарної системи, і в неї немає завдання розуміти персонально щось. (...) Зрозуміло, що десь у підпіллі, на кухнях, на якихось кафедрах викладачі можуть доносити точково якісь наукові знання, не спотворені політичною кон’юнктурою. Але це все з ризиком для життя і здоров’я, і під загрозою величезних, фактично сталінських строків ув’язнення. А от те, що каже колективний Путін, який складається з безлічі персон — представників соціальних верств і політичних течій, – це, так би мовити, зовнішні ознаки неоімперської міфології, покликаної просто обґрунтувати експансію проти України, геноцид української нації і знищення суверенітету української держави. Такі обгортки пояснюються тим, що історичної науки, україністики зокрема, в Росії не існує. Її не було, зрозуміло, в добу імперії Романових, і вона була дуже сильно спотворена за Радянського Союзу. Бо створений історичний наратив про радянську Україну — це лише мізерна напівжива калька з реальної історії України, яку от ми вже в добу незалежності тільки почали по-справжньому досліджувати, відтворювати, описувати. І цей процес не завершений, бо попереду ще колосальна робота. А в Росії і не працювали над цим, і інструменталізували історію вже давно. Катастрофічно, що росіяни не знають своєї власної історії, і вони не мають потреби в тому. (...) Російські історики не знають своєї історії, своєї власної історії абсолютно не знають російські філософи, соціологи, за незначними винятками, про політологів я взагалі мовчу. Є лише індивідуальні винятки, але вистачить пальців на двох руках, щоб їх назвати персонально. Всі решта, так звані еліти, живуть в міфі про країну, якої не існує».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією медіаресурсу «Вчасно»