Перегляд повідомлення

Учасники культурно-просвітницького заходу

19 травня 2023 року до Всесвітнього дня вишиванки відбувся Культурно-просвітницький захід «Вишивка на одязі як культурне надбання та виразник національної ідентичності українців».

Захід відбувся в онлайн-форматі за ініціативи Ради молодих вчених НАН України, Ради молодих учених та Ради випускників Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) ім. М. Т. Рильського НАН України

У ньому взяли участь представники наукової молоді НАН України, студенти та вихованці Київської Малої академії наук України. Модерував подію голова молодіжного наукового об’єднання ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, представник гуманітарного відділення у РМВ НАН України Олександр Головко.

На початку культурного івенту усіх присутніх поінформував про започаткування та сучасні форми відзначення Всесвітнього дня вишиванки директор Центру фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат історичних наук Володимир Щибря. Він відзначив неабияку роль ініціаторки Дня вишиванки із м. Чернівців кандидатки політичних наук Лесі Воронюк в утвердженні, популяризації та широкому суспільному схваленні свята, що зміцнює національну ідентичність, гуртує українців, особливо зараз, у надскладні часи відстоювання Україною своєї свободи у боротьбі проти російських окупантів. Дослідник відзначив, що свято зараз значно розширює свою консолідаційну місію і в перспективі може відзначатися у ширшому контексті – як День українського народного вбрання.

Також молодий учений запросив аудиторію відвідати досить цікавий культурний захід 24 травня 2023 року у Національному музеї історії України в Другій світовій війні – презентацію фотоальбому «Нетлінні. Українські державні символи у народній вишивці та ткацтві» (Київ, 2023), що його уклали згадані вчені і амбасадори популяризації етнокультурної спадщини України.

Обкладинка фотоальбому «Нетлінні...»

Про сучасний громадсько-просвітницький проєкт «Вишивка в одязі видатних українців» як виразник тісної співпраці академічної етнологічної науки та сучасного мистецького середовища вишивальниць та відтворювачів зразків народного вбрання розповіла наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України кандидатка історичних наук Марина Олійник. Вона, як наукова консультантка на волонтерських засадах, зазначила, що мета цієї патріотичної ініціативи – зацікавити суспільство здобутками видатних українських діячів, представити їхні знакові меморіальні речі, в сучасних умовах їх відтворити і презентувати за підтримки культурної еліти України, подати схеми вишивки, що будуть корисними усім охочим створити власні репліки вбрання нашої інтелігенції. Такий біографічно-мистецький підхід є новим поглядом на способи широкого пропагування одягової культури українців як впізнаваного у світі цивілізаційного спадку та творчого досягнення України. 13 травня 2023 року тривала і плідна діяльність проєкту «Вишивка в одязі видатних українців» вийшла на новий рівень – переросла у створення однойменної громадської організації. 

Марина Олійник розповідає про здобутки культурного проєкту «Вишивка в одязі видатних українців»

Наступним етапом просвітницького заходу був змістовний виступ аспіранта 4 року навчання відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М. Т. РильськогоНАН України Ігоря Турейського. Здобувач наукового ступеня доктора філософії, який навчається за освітньо-науковою програмою «Етнологія», поділився результатами власного дисертаційного дослідження, присвяченого вивченню традиційного дитячого вбрання українців. Окрім словесного представлення на слайдах презентації ним було продемонстровано дуже інформативні та рідкісні світлини кінця ХІХ – початку ХХ ст., де зображені діти у традиційному одязі того часу, а також окремі речові зразки дитячої ноші, що їх дуже обмаль збереглося.

Ігор Турейський демонструє фотознімки, де зображена народна дитяча ноша українців

Тематику важливості зображальних джерел для етнологічного дослідження продовжила наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України кандидатка історичних наук Наталія Литвинчук. Дослідниця акцентувала увагу на неповноті інформативності виключно світлин без додаткових усних коментарів від респондентів, у чиїх родинних архівах ці фото зберігаються. Далі ученою було запропоновано цікавий інтерактивний квест для присутніх фахівців із вивчення українського вбрання, – відгадати за продемонстрованими світлинами походження людини, регіональні особливості народного одягу, час фотофіксації тощо. Відзначимо, що колеги успішно впоралися із завданнями, чітко атрибутувавши добу знімків й ареал побутування народної ноші. На наступних слайдах було представлено текстові розшифровки опублікованих свідчень інформантів, де вміщено відгадки на вказані запитання. Такий методичний прийом досить пожвавив атмосферу, зініціював активні рефлексії та обговорення усіх учасників просвітницької події.

Наталія Литвинчук проводить інтерактивний квест

Підсумком насиченої культурним контентом понад двогодинної події стала онлайн-презентація книги «Традиційне повсякденне та обрядове вбрання» (Київ, 2018) – десятого тому ґрунтовного академічного корпусу експедиційних фольклорно-етнографічних джерел «Етнографічний образ сучасної України», що реалізований науковим колективом ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України (серед якого – присутні на події вчені установи Наталія Литвинчук, Марина Олійник, Олександр Головко; колишній співробітник Інституту Володимир Щибря). Опубліковану працю від імені групи співукладачів представив модератор події Олександр Головко. Він наголосив на надзвичайній актуальності уміщених у виданні текстових матеріалів та світлин – цінних елементів нематеріальної культурної спадщини України, що є підґрунтям для зміцнення нашої національної ідентичності і в нинішній час боротьби українців проти російських загарбників, і на етапі повоєнної відбудови нашої держави. Окремо підкреслено роль народознавчих свідчень від респондентів та фотофіксацій зі Сходу і Півдня України, оскільки ці відомості є унікальними, засвідчують національну свідомість і патріотизм усіх опитаних співрозмовників, містять світлини із колекцій музеїв Маріуполя, Херсона, Охтирки та ін. міст України, що, на жаль, утрачені внаслідок грабунків та блюзнірства російських окупантів. Після якнайшвидшої Перемоги України над агресором ці надважливі дані допоможуть розпочати справу повернення, реконструкції та відновлення втраченої української етнокультурної спадщини.

Олександр Головко демонструє і коментує слайди презентації 10 тому академічного видання «Етнографічний образ сучасної України»

За інформацією Ради молодих учених ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України