На початку зібрання академік Анатолій Загородній вручив медаль «Відзнака Ради національної безпеки і оборони України» І ступеня – директору Інституту проблем штучного інтелекту МОН і НАН України члену-кореспонденту НАН України Анатолію Шевченку.

Подяки Київського міського голови за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу столиці та з нагоди Дня науки отримали:

науковий співробітник Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України кандидат біологічних наук Олександр Бондарчук;

старший науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України кандидат технічних наук Дмитро Волошенюк;

старший науковий співробітник Інституту геофізики ім.С.І.Субботіна НАН України кандидат геологічних наук Дмитро Главацький;

науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Олександр Головко;

завідувач відділу Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України кандидат технічних наук Олег Деркач;

науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України кандидат фізико-математичних наук Євген Малий;

старший науковий співробітник Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України кандидат технічних наук Віталій Порохонько;

заступник завідувача відділу ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України» доктор економічних наук Юлія Рогозян.

Також було вручено іменні дипломи переможцям конкурсу у 2022 році на здобуття іменної стипендії академіка НАН України Б.Є.Патона для молодих учених Національної академії наук України – кандидатів наук (докторів філософії) і докторів наук:

заступнику директора Інституту математики НАН України доктору фізико-математичних наук Олені Ванєєвій;

молодшому науковому співробітнику Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України кандидату філологічних наук Аліні Гончаренко;

науковому співробітнику Інституту географії НАН України кандидату географічних наук Анатолію Кушніру;

заступнику директора ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України» доктору економічних наук Олександру Лайку;

старшому науковому співробітнику Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України доктору технічних наук Олексію Міленіну;

старшому науковому співробітнику Інституту технічної теплофізики НАН України кандидату технічних наук Катерині Самойленко;

старшому науковому співробітнику Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України кандидату фізико-математичних наук Володимиру Сидоруку;

старшому науковому співробітнику Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського НАН України доктору хімічних наук Сергію Солопану.

Далі із доповіддю «Цифрова автентифікація. Досягнення та перспективи» виступив декан факультету комп’ютерних наук та кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, головний науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України (далі – Міжнародний центр) член-кореспондент НАН України Анатолій Анісімов.

Він розповів про розроблені в Міжнародному центрі методи цифрової автентифікації, що базуються на сучасних досягненнях криптографії з відкритими ключами та враховують сучасні виклики й загрози, які виникають у глобальному кіберпросторі.

Нові підходи до захисту інформації та ідентифікації покращують ефективність і надійність систем автентифікації. Запропоновані методи мають істотну перевагу над існуючими , а саме – простоту реалізації. Алгоритми побудовані таким чином, що можуть бути реалізовані на різних сучасних мовах програмування. Вибір мови програмування виноситься на етап конкретного впровадження після узгодження алгоритмів, а використання швидких геш-функцій, що мають швидкий алгоритм обчислення, забезпечує швидку обробку автентифікаційних запитів. Алгоритми допускають апаратну реалізацію, що дає можливість їх використання на різних пристроях. Це сприяє швидкому й ефективному впровадженню систем автентифікації. Розроблені алгоритми мають високий ступінь захисту від зловмисних атак, оскільки вони засновані на математичних принципах, що враховують важливі аспекти безпеки.

Розроблені алгоритми та протоколи автентифікації на основі криптографічних геш-функцій забезпечують швидку та безпечну ідентифікацію об’єктів і засобів у різних сферах застосування, включаючи комп’ютерні системи та мережі зв’язку. Результати апробовано і впроваджено підрозділами Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

В обговоренні доповіді виступив академік НАН України Олександр Хіміч, який від імені Відділення інформатики підтримав представлену Анатолієм Анісімовим роботу, наголосив на всілякому сприянні впровадження актуальних інноваційних розробок зі створення систем нового покоління для захисту кіберпростору. Член-кореспондент НАН України Сергій Ляшко підкреслив актуальність досліджень науковців Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем, їх міждисциплінарний характер та реалізацію з їх допомогою вагомих практичних задач.

Із доповіддю «Спектроскопічні маркери біологічних молекул та їх застосування в біотехнологіях та медицині: стан і перспективи» виступила в.о.завідувача відділу фізики біологічних систем Інституту фізики НАН України доктор фізико-математичних наук Галина Довбешко.

Вона розповіла про проведені в Інституті фізики експериментальні та теоретичні дослідження, у результаті яких було виявлено й описано низку фізичних ефектів та механізмів, що пов’язані зі структурними та функціональними переходами в біологічних системах: вплив складу та кривизни мембрани на проходження через неї препаратів та наночастинок, залежність сценаріїв функціонування мітохондрій від температури, структурні та конформаційні переходи в біополімерах, а також розраховано фізичні параметри таких взаємодій.

Ці дослідження успішно застосовано на практиці.

Так, вивчено морфологічні особливості зрізів патологічних тканин, зокрема для аналізу вторинної структури колагену тканин твердої мозкової оболонки (далі – ТМО) спільно з Інститутом нейрохірургії ім.акад.А.П.Ромоданова НАМН України. Вивчено конформаційний склад колагену з регенерувальних тканин ТМО після змодельованої черепно-мозкової травми, здійснено оцінку ефективності використаних методів терапії in vivo, визначено кращі біополімерні плівки, які вироблено в Інституті хімії поверхні ім.О.О.Чуйка НАН України, для проведення хірургічних операцій. Отримано кореляцію з даними конфокальної мікроскопії спільно з Інститутом біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України.

Досліджено взаємодії різних патологічних клітин, включаючи пухлини та їхні резистентні штами (спільно з Інститутом експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.Р.Є.Кавецького НАН України), з наночастинками 2D-BN, 2D-MoS2, 2D-WS2, які виготовлено та модифіковано в Інституті фізичної хімії ім.Л.В.Писаржевського НАН України, в комплексі з доксорубіцином. Визначено маркери взаємодії з мембраною та входження в клітину, показано протекторну дію наночастинок 2D-BN (спільно з Інститутом молекулярної біології і генетики НАН України).

Практичне застосування запропонованих підходів також було апробовано під час розроблення фундаментальних засад механізму дії противірусного препарату ремдесивір (використовується при ураженні SARS-CoV-2) і тромболітичного препарату тікагрелор, а також нейрохімічної дії цих препаратів (спільно з Інститутом біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України). Встановлено спектроскопічні маркери взаємодії цих препаратів з модельними та реальними мембранами.

В обговоренні доповіді виступила провідний науковий співробітник Фізико-технічного інституту низьких температур ім.Б.І.Вєркіна НАН України доктор фізико-математичних наук Марина Косевич, яка підкреслила новизну та актуальність досліджень під керівництвом Галини Довбешко, навели приклади їх важливості для розроблення нових методів діагностики та медицини майбутнього. Завідувач кафедри молекулярної і медичної біофізики Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна доктор фізико-математичних наук Володимир Берест виокремив головні переваги підходу Галини Довбешко та його практичні спрямованість. А директор Інституту фізики НАН України член-кореспондент НАН України Михайло Бондар наголосив на вагомості та актуальності представленого дослідження для розроблення сучасних біомедичних технологій, підкреслив його міждисциплінарних характер.

Далі було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.

Фото: Пресслужба НАН України