Перегляд повідомлення

13–15 червня 2023 року у Трабзоні (Туреччина) тривала 3-я Генеральна асамблея міжнародного дослідницького проєкту DOORS  («Developing Optimal and Open Research Support for the Black Sea» – «Розроблення оптимальної та відкритої підтримки досліджень Чорного моря»). Завдяки фінансуванню Європейської Комісії свій досвід, технології та інші можливості об’єднали у проєкті 35 наукових установ із 15-ти європейських країн, включно з усіма країнами Чорноморського регіону, крім РФ. Захід відбувся на базі Караденізького технічного університету (KTУ) – турецького партнера проєкту DOORS.

Національну академію наук України у проєкті DOORS представляє Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України (МорГеоЕкоЦентр НАН України). Попри всі складнощі через російську військову агресію науковці Академії намагаються відігравати активну роль у виконанні цього міжнародного проєкту. Від МорГеоЕкоЦентру НАН України до Генеральної асамблеї долучилися директор Центру член-кореспондент НАН України Володимир Ємельянов, заступниця директора з наукової роботи Центру кандидат геолого-мінералогічних наук Тамара Куковська, старші наукові співробітники відділу проблем морської геології та осадочного рудоутворення Центру доктор геологічних наук, професор Олена Іванік (онлайн) і кандидат геологічних наук Наталія Федорончук.

Під час офіційного відкриття цього зібрання учасників проєкту привітали представниця Генерального директорату з досліджень та інновацій Європейської Комісії (RTD) докторка Венді Бонн (Wendy Bonne), ректор КТУ професор Хамадула Чувалджи (Hamdullah Çuvalci) та професор факультету морських наук КТУ Кадір Сейхан (Kadir Seyhan). Відкрив 3-ю Генеральну асамблею DOORS керівник і координатор проєкту, генеральний директор Румунського національного інституту морської геології та геоекології (GeoEcoMar), почесний професор Стірлінгського університету (Велика Британія) Адріан Станіца (Adrian Stanica). У своїй вступній промові він нагадав, що основна мета DOORS – створити наукову основу і забезпечити стале функціонування Програми стратегічних досліджень та інновацій (The Strategic Research and Innovation Agenda – SRIA) для Чорного моря, підтримати успішне впровадження ініціативи ЄС «Блакитне зростання» як поштовх до регіонального розвитку і регіональної співпраці та стимулювання економіки в Чорноморському басейні, сприяючи в такий спосіб здоровому, продуктивному та стійкому розвиткові екосистеми Чорного моря. Професор Адріан Станіца окремо підкреслив основні зміни й виклики, що стоять перед проєктом на нинішньому етапі, зокрема з огляду на агресивні дії РФ у Чорноморському регіоні, та позначив, у яких точках виконання проєкту команда DOORS перебуває тепер.

Актуальну інформацію про конкретні результати і досягнення другого року реалізації проєкту учасники Асамблеї представили у доповідях на пленарному засіданні й під час тематичних семінарів. Дослідження за проєктом DOORS тривають у межах трьох інтегрованих до проєкту робочих платформ – Системи систем (System of Systems – SoS), Акселератора блакитного зростання (Blue Growth Accelerator – BGA) і Трансферу знань та навчання (Knowledge Transfer and Training – KTT) – задля досягнення чотирьох ключових цілей проєкту:

- гармонізації наукових методів;

- інтеграції міждисциплінарних наукових знань;

- реалізації потенціалу блакитного зростання;

- усвідомлення суспільством важливості підтримання довкілля Чорного моря в доброму стані, а також залежності власного й суспільного добробуту від стану екосистеми Чорного моря.

Асамблея відзначила досягнення DOORS на цей час. Серед них:

- представлення бета-версії сучасної SoS – платформи, за допомогою якої вдосконалюватимуть дослідницьку інфраструктуру Чорноморського регіону, що вперше дасть змогу отримувати дані для моделювання з високим рівнем деталізації в реальному часі;

- успішне відновлення й розгортання у Чорному морі першого в історії його вивчення особливого типу підводного безпілотного апарату – глайдера, призначеного для моніторингових досліджень морського середовища, гідробіонтів, вимірювання різноманітних океанографічних параметрів тощо (слід зазначити, що реальні дані глайдера, отримані на шельфі Румунії та прилеглому континентальному схилі, будуть незабаром доступні у системі DOORS SoS для Чорного моря);

- здійснення дослідницького експедиційного рейсу DOORS, який, попри пов’язані з війною РФ проти України перешкоди й небезпеки, відбувся у виключній морській економічній зоні Румунії в Чорному морі у травні 2023 року на румунському науково-дослідному судні «Marea Neagră» (під час експедиційних робіт, до яких долучилась і співробітниця МорГеоЕкоЦентру НАН України кандидат геологічних наук Наталія Федорончук, було задіяно технології океанографічного моніторингу, зокрема два спеціальні дрейфувальні буї-вимірники «АРГО», для отримання в реальному часі необхідної океанологічної інформації про фізичні й хімічні характеристики водного середовища акваторії досліджень);

-  старт нового чорноморського «акселератора» DOORS, тобто серії заходів і послуг, спрямованих на пошук партнерів, які поєднуватимуть науку з можливостями бізнесу, що працюватиме у чорноморській Блакитній економіці та сприятиме її розширенню і сталості.

Якщо наукова робота проєкту забезпечує надійну базу даних для підтримки ухвалення рішень, то семінари DOORS – Multi-Actor Forum (MAF), які відбулися в 2022–2023 роках у Болгарії, Грузії, Румунії та Туреччині, сприяли активному обміну думками й досвідом між зацікавленими сторонами щодо розв’язання конкретних суспільних проблем Чорного моря та визначення пріоритетів для секторів Блакитної економіки. «Коли ми говоримо про «блакитне зростання» або «блакитну економіку», ми маємо на увазі економічну діяльність, пов’язану з морем. Вона може містити традиційні, нові сектори й сектори, що зароджуються, такі як рибальство, відновлювана енергетика, морський транспорт, управління відходами, блакитні технології та туризм. Однак головне – пам’ятати про стійкий захист морського середовища і баланс! Економічна діяльність має зважити вплив на екосистему і користь людині та суспільству», – наголосив професор Адріан Станіца, ідейний натхненник і координатор проєкту DOORS.

Як наголошувалося на Асамблеї, наочним підтвердженням серйозної проблеми щодо пріоритетів і створення сценаріїв використання результатів DOORS став підрив дамби Каховського водосховища на Півдні України, що призвело до потужної повені, яка вразила безліч громад, супроводжувалася значними людськими, матеріальними й екологічними втратами. Використовуючи наявні інструменти моніторингу, науковці – члени команди DOORS уже почали аналізувати екологічні наслідки цього жорстокого та безґлуздого акту не лише для Чорного моря, а й для пов’язаних із ним водних басейнів.

Для учасників Генеральної асамблеї DOORS організували екскурсію на турецьке дослідницьке судно «BILIM-2», яке спеціально перервало свій плановий експедиційний круїз Чорним морем, щоб учасники «сестринського» із DOORS проєкту BRIDGE-BS могли зустрітися з учасниками DOORS у порту Трабзона.

Учасники 3-ї Генеральної асамблеї DOORS біля турецького дослідницького судна «BILIM-2»

Асамблея підтвердила актуальність гармонізації національного законодавства з європейською моделлю, аби різні сектори й регіони могли ефективно співпрацювати, зокрема використовуючи прибережні ресурси. Наголошувалося, що гармонізація є одним із головних завдань проєкту, включно з гармонізацією методів відбору зразків, вимірювань, аналізу та моделювання, що забезпечується в межах 2-ї робочої групи (WP2) «Гармонізація», в якій МорГеоЕкоЦентр НАН України бере участь як співлідер – разом із Грецьким центром морських досліджень (The Hellenic Centre for Marine Research). І саме створенню гармонізованого набору методологій для збирання даних із координованим регіональним підходом і врахуванням найкращих практик, а також підготовці семінару для зацікавлених сторін присвячувався спеціальний семінар WP2. Очікується, що гармонізація дасть змогу всім прибережним країнам Чорного моря використовувати наявні та нові дані, що відповідають принципам FAIR (Findable, Accessible, Interoperable and Reusable) для виявлення та розв’язання проблем, пов’язаних з антропогенними впливами і змінами клімату, а також колективно розробляти міждисциплінарний підхід, надаючи обґрунтовані знання й інноваційні рішення. Цей гармонізований набір методологій та даних використовуватиметься через SoS для визначення відповідних політичних втручань, підтримки реалізації політичного каркасу ЄС і сприяння розвиткові та впровадженню концепції Блакитного зростання на басейновому рівні.

Асамблея також приділила увагу побудові концептуального моделювання для оцінювання родовищ газогідратів у Чорному морі та підготовці наступної морської експедиції DOORS-2 у вересні 2023 року. Цим питанням присвячувались організовані в межах Асамблеї семінари, на яких, зокрема, було вирішено, що серед завдань зазначеної експедиції проблема газогідратів, у дослідженнях якої задіяні лідери відповідного робочого пакету – Ifremer (Франція), GeoEcoMar (Румунія) та МорГеоЕкоЦентр НАН України, – стане однією з провідних. МорГеоЕкоЦентр НАН України запропонував власне бачення розв’язання проблеми генези, розподілу та впливу газогідратів на стійкість морського дна, представивши підходи й методику для прогнозування зон розподілення газогідратів, а також оцінювання потенційних геонебезпек і ризиків, пов’язаних із цими природними утвореннями.

Результати, отримані завдяки реалізації проєкту DOORS, будуть корисними для академічних кіл, фінансових установ, промисловості, політики й суспільства, спільного розв’язання фундаментальних проблем Чорного моря, а також сприятимуть утворенню інноваційних дослідницьких критичних систем і підсистем, блакитному зростанню й економічному процвітанню Чорноморського регіону.

Можна констатувати, що участь МорГеоЕкоЦентру НАН України у 3-й Генеральній асамблеї проєкту DOORS не лише вкотре довела спроможність учених Академії гідно представляти українську морську науку на міжнародному рівні, а й підтвердила можливість розглядати цей проєкт як платформу для налагодження й розвитку співпраці з європейськими партнерами у сфері морських досліджень і технологій, а в перспективі – повноцінної інтеграції українських океанологів до європейських морських дослідницьких систем та інфраструктур.

За інформацією МорГеоЕкоЦентру НАН України
(e-mail: eva@nas.gov.ua)