03–04 серпня 2023 року в місті Славута (Хмельницька область) з нагоди 10-ї річниці створення Національного природного парку «Мале Полісся» відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Об’єкти природно-заповідного фонду України: сучасний стан та шляхи забезпечення ефективної їх діяльності».
Співорганізатором заходу виступив Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України.
У роботі конференції взяли участь понад 130 фахівців. Було заслухано близько 40 наукових доповідей учасників із різних регіонів України.
Конференція проходила у змішаному форматі (онлайн та офлайн) за такими науковими напрямами:
- особливості функціонування, проблеми та перспективи розвитку мережі природно-заповідного фонду України;
- організація наукових досліджень на території об’єктів природно- заповідного фонду;
- досвід впровадження природоохоронних заходів, рекомендацій, менеджмент-планів;
- еколого-освітня, туристично-рекреаційна діяльність на території природно-заповідного фонду;
- теоретичні та практичні засади мобілізації і збереження фіторесурсів. Проблеми фітоінвазій та упередження негативних наслідків.
 |
 |
З вітальним словом виступили представники Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної військової адміністрації, Славутської міської територіальної громади, Філій «Славутське лісове господарство» та «Ізяславське лісове господарство» ДП «Ліси України», Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України та інші. Виступаючі привітали колектив Національного природного парку «Мале Полісся» із 10-річним ювілеєм, подякували за плідну працю та побажали й надалі розширювати наукові горизонти задля ефективного збереження безцінного скарбу – біологічного різноманіття України.
В організації та проведенні конференції активну участь взяли співробітники наукових установ НАН України.
 |
Під час роботи пленарної частини конференції було розглянуто низку важливих питань, зокрема про стан та перспективи розвитку мережі природно-заповідного фонду України, збереження та відновлення біологічного різноманіття України у воєнний та повоєнний періоди. У пленарній доповіді заступника директора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України доктора сільськогосподарських наук, професора Джамала Рахметова (співавтори доповіді – член-кореспондент НАН України Наталія Заіменко, кандидат біологічних наук Микола Гапоненко, кандидат біологічних наук Микола Шумик, кандидат біологічних наук Олександр Бондарчук) особливу увагу було акцентовано на необхідність підтримки і запровадження в Україні основних положень «Стратегії біорізноманіття ЄС до 2030 року: повернення природи у наше життя», яка передбачає значне розширення (до 30%) природно-заповідного фонду суходолу та стільки ж морських акваторій. Про актуальність і важливість реалізації цього положення в Україні наголосили у своїх доповідях завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України доктор біологічних наук, професор Дмитро Дубина, старший науковий співробітник Національного природного парку «Гуцульщина» кандидат біологічних наук Віктор Гавриленко.
Значна увага у доповідях приділялася проблемам інвазій. Дослідниками було окреслено важливість розробки сучасних підходів з моніторингу стану порушених екосистем чужорідними видами, опрацювання методів боротьби з їх поширенням. Колектив авторів Інституту гідробіології НАН України (кандидат біологічних наук Анжеліка Силаєва, Ірина Морозовська, кандидат біологічних наук Юлія Громова, Тетяна Новосьолова, доктор біологічних наук Олександр Протасов) звернув увагу на важливість розробки стратегії своєчасного проведення санітарно-оздоровчих заходів на територіях природно-заповідного фонду (ПЗФ) як суходолу, так і гідрологічної мережі для покращення якісного складу водойм.
По завершенню роботи пленарної частини конференції була прийнята резолюція, де головна увага зосереджена на об’єктах природно-заповідного фонду України, їх сучасного стану та шляхів забезпечення ефективної діяльності. Особлива увага приділялася мобілізації та всебічному вивченню рідкісних рослин та їх репатріації.
За інформацією Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України