Міжнародне наукове видавництво “Springer” опублікувало колективну монографію “Detection of Corona Discharge in Electric Networks” («Виявлення коронного заряду в електричних мережах»). Серед редакторів праці – ректор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» член-кореспондент НАН України Євген Сокол, виконувач обов’язків директора Інституту загальної енергетики НАН України член-кореспондент НАН України Віталій Бабак і заступник директора з науково-організаційної роботи цього Інституту доктор технічних наук Артур Запорожець.
 |
У монографії показано, що перехід до європейських інституцій відкриває для України можливості широкого входження на європейський ринок. Проте вимоги до товарів на європейському рівні значно вищі за стандарти, використовувані нині в Україні. Один із найважливіших товарів для нашої країни – електрична енергія. Україна має потужну енергетичну систему, яка, навіть попри постійні ракетні атаки, може постачати вдосталь електроенергії європейським країнам. Це може стати основою розвитку та зростання української економіки.
Нині постає питання про подальше підвищення якості електричної енергії – для її увідповіднення європейським стандартам. Нормовані показники в цих стандартах охоплюють не лише параметри самої електроенергії, а й параметри та конфігурацію мережі, її роботу і споживачів. Тому в монографії запропоновано перейти від суто якісних параметрів електричної енергії до параметрів електропостачання як об’ємнішого поняття, що міститиме якість електричної енергії як складник.
З погляду якісних показників електропостачання, важливим явищем є коронний розряд, бо він існує за нормальних режимів роботи системи і впливає на спрацювання релейного захисту, може створювати умови для виникнення дугового розряду і є одним із чинників зміни безперебійності, впливає на втрати електричної енергії та на обладнання мережі.
Зважаючи на фізичні особливості коронного розряду його доволі часто розглядають як паразитного споживача енергії. Проте ця книга наголошує на взаємозв’язку між коронним розрядом і погіршенням показників якості енергопостачання.
Актуальними є дистанційні засоби виявлення коронного розряду, і такі технології розвиваються. Уже відомі й практично використовуються методи виявлення коронного розряду за ультрафіолетовим та інфрачервоним випромінюванням, електромагнітним фоном, за наявністю хімічних сполук. Дистанційні методи контролю технічного стану ізоляторів мають недоліки, які не дали змогу замінити візуальний огляд електричного обладнання, а лише доповнили його. Водночас поверхові огляди не завжди дають змогу виявити дефекти, адже коронних розрядів зазвичай не видно.
Отже, є актуальна наукова проблема, пов’язана з недостатньою ефективністю наявних методів виявлення коронного розряду. Аналіз показав необхідність розроблення й дослідження нових методів виявлення коронного розряду і визначення його координат. Такі методи мають бути дистанційними, гальванічно розірваними, з мінімальним впливом сторонніх чинників (погоди, часу й інших). Автори монографії пропонують виявляти коронний розряд і визначати його координати за допомогою спектрального аналізу акустичних шумів, які супроводжують коронний розряд.
Книга зацікавить дослідників, інженерів, а також викладачів і аспірантів закладів вищої освіти, що працюють у галузі моніторингу та діагностики енергетичного обладнання, інформаційно-вимірювальних технологій.
За інформацією Інституту загальної енергетики НАН України