Перегляд повідомлення

19 жовтня 2023 року Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України та Громадська організація (ГО) «Інкубатор демократичних ініціатив» провели онлайн Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Захист соціально вразливих груп: міжнародний та національний виміри». Захід було організовано у межах проєкту «Сила права: вирішення правових проблем соціально вразливих груп», який реалізують ГО «Інкубатор демократичних ініціатив», Координаційний центр з надання правової допомоги та Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України. Конференція також є складником проєкту «Сприяння соціальній згуртованості в Україні / Пункт 7», що його підтримує Американська асоціація юристів Ініціативи з верховенства права (ABA ROLI).

Із вітальними словами до учасників звернулися:

• правозахисник та експерт у сфері освіти з прав людини, член тренерського пулу Ради Європи, незалежний експерт Східноєвропейської мережі громадянської освіти, куратор курсу підвищення кваліфікації для правників «Сила права: захист соціально вразливих груп населення» Назарій Боярський;
• заступниця директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України академік Національної академії правових наук (НАПрН) України Наталія Оніщенко.

Заступниця директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України академік НАПрН України Наталія Оніщенко

Під час конференції свої наукові напрацювання представили:

• заступниця директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України академік НАПрН України Наталія Оніщенко (тема доповіді – «Протидія дискримінації суб’єктів з вразливих соціальних груп в реаліях воєнного стану»);
• адвокатка, професор кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права Львівського державного університету внутрішніх справ доктор юридичних наук Ірина Гловюк («Обмежувальні заходи за Кримінальним кодексом України та кримінальне провадження на підставі угоди про примирення: чи дотримуються інтереси потерпілих?»);
• суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, професор кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства факультету міжнародних відносин Національного авіаційного університету доктор юридичних наук Оксана Епель («Поняття та ознаки соціальної роботи в Україні та інших державах. Порівняльний аспект»);
• членкиня Секретаріату Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, президентка Асоціації соціального розвитку через право Інна Силантьєва («Особливості реалізації системи соціального захисту населення у країнах зарубіжжя»);
• доцент кафедри трудового права та права соціального забезпечення Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор юридичних наук Олеся Малюга («Соціальна підтримка громадян в умовах воєнного стану в Україні»);
• завідувачка кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Національного авіаційного університету кандидат юридичних наук, доцент Олена Макеєва («Соціальні права і соціальна держава: співвідношення та взаємозв’язок»);
• доцент Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка» кандидат юридичних наук Ірина Андрусяк («Жінки в суспільстві: зростаюча вразливість і шляхи подолання»);
• консультантка голови підкомітету з питань дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері захисту прав людини та гендерної політики Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександра Голуб («Участь вразливих груп населення в суспільно-політичних процесах в умовах післявоєнного відновлення України»);
• доцент кафедри права Маріупольського державного університету кандидат юридичних наук Анна Політова («Каліцтво статевих органів як прояв гендерно зумовленого насильства»);
• старший науковий співробітник відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України кандидат юридичних наук Сергій Сунєгін («До питання про імплементацію міжнародних стандартів гендерної рівності у національну правову систему України: соціонормативний контекст»);
• старший науковий співробітник відділу міжнародного права та права Європейського Союзу Інституту держави та права імені В.М. Корецького НАН України кандидат юридичних наук Ірина Проценко («Особливості виплати пенсій громадянам України, які постійно проживають за кордоном»);
• старший науковий співробітник відділу міжнародного права та права Європейського Союзу Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України кандидат юридичних наук Яна Павко («Особливості міжнародно-правового захисту дітей під час російсько-української війни»);
• аспірантка відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Наталія Палій («Підходи до визначення вразливих груп»);
• аспірантка відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Зохра Гараєва («Протидія дискримінації жінок з вразливих соціальних груп (з ВІЛ-позитивним статусом)»);
• аспірант кафедри кримінально-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та інноваційної освіти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Роман Южека («Порушення конституційного права на працю як прояв дискримінації прав людини і громадянина за віковою ознакою»);
• студентка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Іванна Довбиш («Вплив процесу євроінтеграції на реалізацію права на освіту в Україні»);
• студентка Запорізького національного університету Анастасія Філонова («Трудове право та соціальний захист безробітних у Нідерландах»).

Учасники конференції вважають за необхідне, зокрема:

• розробити категорії «ґендерні правовідносини», «ґендерні права», «ґендерне право», «ґендерно зумовлене насильство», «домашнє насильство», «розвиток ґендерної перспективи»;
• удосконалити класифікацію соціально вразливих груп (ті, що існували до повномасштабного вторгнення рф в Україну, і ті, що виникли через нього);
• у межах правової аналітики дослідити соціально вразливі групи в умовах воєнного стану;
• приділити увагу формам ґендерно зумовленого насильства на сучасному етапі;
• розглянути поняття ґендерно зумовленого насильства крізь національний контекст (з урахуванням досвіду України й Ізраїлю);
• запропонувати зміни для підвищення ефективності та якості ґендерного законодавства;
• підвищити соціальну значущість, рівень підготовки й освіти соціальних працівників, які працюють із жертвами сексуального насильства. 

Цей перелік завдань є орієнтовним і може доповнюватися.

За інформацією Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України