Перегляд повідомлення

25–26 жовтня 2023 року в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України у дистанційному режимі тривала 42-а Конференція молодих дослідників-зоологів.

Цьогоріч захід об’єднав 22 молодих учених із 15 наукових і науково-освітніх установ України, Польщі, Тайваню та Франції. Україну представляли Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН України, Інститут морської біології НАН України, Інститут біохімії імені О.В. Палладіна НАН України, Інститут екології Карпат НАН України, Інститут зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, Навчально-науковий інститут високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національний науково-природничий музей НАН України, Національний університет «Києво-Могилянська академія», ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Херсонський державний університет; Польщу – Instytut Biologii Uniwersytet Rzeszowski; Тайвань — Biodiversity Research Center, Academia Sinica; Францію — Université de Strasbourg, CNRS, IPHC UMR 7178.

Конференцію урочисто відкрив директор Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України доктор біологічних наук Віталій Харченко.

Директор Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України доктор біологічних наук Віталій Харченко

На пленарному засіданні учасники заслухали доповідь про наслідки руйнування Каховської ГЕС для біорізноманіття, перспективи відновлення екосистем і нові потенційні можливості для роботи зоологів, яку представив молодший науковий співробітник відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України Олексій Василюк.

Виступ Олексія Василюка

Також на пленарному засіданні учасники заслухали доповідь про досягнення та результати 30-річної роботи Українського центру кільцювання птахів, яку представила наукова співробітниця відділу фауни та систематики хребетних Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України кандидатка біологічних наук Анна Маркова.

Виступ Анни Маркової

У програму секційних засідань конференції увійшли доповіді, що висвітлюють результати роботи молодих вчених у галузі фауни, екології, морфології тварин, палеонтології, методології зоологічних досліджень та прикладних питань, етології, охорони тваринного світу. Всього було заслухано 19 доповідей. 

Учасники конференції

26 жовтня після завершення конференції відбулися додаткові заходи, а саме Круглий стіл «Зоологічні дослідження та експертна діяльність у воєнний час», яку мали змогу відвідати всі охочі. На круглому столі було заслухано 6 доповідей. Модератором круглого столу були аспірантка Іванна Дмитрієва (відділ паразитології) та кандидатка біологічних наук Анна Маркова (відділ фауни та систематики хребетних). Основною метою круглого столу були оцінювання, пошук можливих шляхів розв’язання проблем, пов’язаних із руйнуванням Каховської ГЕС і впливом військових дій на зоологічні дослідження в Україні, зокрема, руйнування нативних ареалів фауни Півдня та Сходу України, необхідність моніторингу і збереження біорізноманіття території та акваторії України, збереження наукових колекцій рукокрилих, які становлять історичне й національне надбання України. Особливу увагу було присвячено висвітленню наявних успіхів і перспективи популяризації та залучення спільноти до громадянської науки, що також пов’язано із проблемами навчання студентів-зоологів, екологів і підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації. Порушені питання викликали активне обговорення.

Під час круглого столу виступив завідувач відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України кандидат біологічних наук Василій Костюшин щодо наслідків і проблем, які виникли після руйнування Каховської ГЕС, та можливі шляхи подальших дій держави, а також щодо перспектив майбутніх зоологічних досліджень.

За інформацією Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України