Розділи монографії згруповано у три частини: «Оптико-електронні технології», «Біомедичні технології», «Технологічне забезпечення».
Перша частина стосується певних актуальних проблем розвитку оптико-електронного приладобудування. Розглянуто модель перетворень сигналів за тепловізійних спостережень, на основі якої запропоновано методи розрахунку просторової та енергетичної роздільної здатності тепловізорів. Запропоновано методологічні засади вдосконалення багатоканальних оптико-електронних систем дистанційних спостережень із комплексуванням зображень. Вони містять методи конструктивного узгодження характеристик блоків системи, механізм адаптивного вибору найкращого способу об’єднання спектральних зображень і засоби експериментального визначення основних характеристик системи. Показано, що за допомогою розробленого спеціалізованого програмного забезпечення із сучасними алгоритмами глобальної оптимізації можна автоматизувати процес оптичного проєктування. Зокрема, цей підхід успішно апробовано під час проєктування різноманітних оптичних систем із постійними та змінними параметрами.
У другій частині йдеться про системи та методи аналізу стану біологічних об’єктів і їх моделювання. Зокрема, представлено новітній метод фотометричного аналізу для одночасного врахування оптичних властивостей біологічних середовищ у відбитому та прохідному світлі в повному тілесному куті та наведено схемно-технічні варіанти інформаційно-вимірювальної системи просторової фотометрії. Схарактеризовано передумови виготовлення й використання еліпсоїдальних рефлекторів у системах детектування світлорозсіювання, дослідження та випробування нових конструктивних, функціональних і біомедичних рішень. Окреслено теоретичні засади і принципи дослідження створення автоматизованих систем випробування пристроїв змінного магнітного поля. Описано особливості створення міографічної системи протеза зап’ястка з розширеними можливостями рухів і жестів на основі розпізнавання міоелектричних сигналів інтерфейсом нейронної мережі й оптичним ідентифікатором дотику контактної поверхні пальців.
Третю частину присвячено питанням, пов’язаним із різними аспектами автоматизації визначення стану складних об’єктів та управління ними. Наведено результати розроблення нової методології віброакустичного моніторингу й діагностики початкових пошкоджень елементів обертових систем на усталеному та нестаціонарному режимах роботи. Розглядаються початкові тріщиноподібні пошкодження лопаток і валів ротора. На основі теоретичних досліджень, комп’ютерного та фізичного моделювання віброакустичних процесів, застосування ефективних методів обробки діагностичної інформації визначено діагностичні ознаки пошкоджень. Виконані дослідження підтвердили ефективність запропонованої методології.
Серед авторів монографії – науковці Інституту загальної енергетики НАН України:
- директор Інституту член-кореспондент НАН України Віталій Бабак;
- заступниця директора з наукової роботи Інституту доктор технічних наук Світлана Ковтун;
- заступник директора з науково-організаційної роботи Інституту доктор технічних наук Артур Запорожець (який став також одним із редакторів видання);
- старший науковий співробітник відділу моніторингу і діагностики об’єктів енергетики доктор фізико-математичних наук, професор Леонід Щербак.
Книга зацікавить дослідників, інженерів, викладачів і аспірантів закладів вищої освіти, які працюють у сферах приладобудування й інформаційно-вимірювальних технологій.
За інформацією Інституту загальної енергетики НАН України