Австралійська академія наук за фінансової підтримки некомерційної організації «Breakthrough Prize Foundation» Українсько-австралійського дослідницького фонду відібрала 14 одержувачів грантів першого раунду за програмою підтримки українських науковців, постраждалих від війни, – для участі у проєктних дослідженнях в австралійських університетах. У жовтні 2023 року заступник директора Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України (Дніпро) доктор технічних наук Олексій Меркулов прибув до Університету Ньюкасла (штат Новий Південний Вельс), щоби розпочати спільні дослідження в Центрі дослідження матеріалів для виробництва чавуну (Centre for Ironmaking Materials Research – CIMR) Інституту енергетики і ресурсів (Newcastle Institute for Energy & Resources) цього вишу. Комунікаційна проєкт-менеджерка Університету Ньюкасла Анналіз Томас (Annalese Thomas) поспілкувалася з українським науковцем про його наукову кар’єру в Україні та найостанніші дослідження в Австралії. З люб’язної згоди Університету Ньюкасла публікуємо переклад цього інтерв’ю.
– Вітаю, Олексію! Розкажіть, як Ви прийшли в науку.
– По закінченні середньої школи у 1998 році я продовжив навчання в Національній металургійній академії України – на кафедрі теплотехніки металургійних печей. Вступ до металургійної академії не був чимось незвичайним, оскільки я виховувався в академічному середовищі, в якому більшість була пов'язана з наукою в галузі металів і сплавів. На 4-му курсі отримав запрошення від професора Йосипа Товаровського з Інституту чорної металургії НАН України провести дослідження в галузі доменного плавлення і підготувати бакалаврську дипломну роботу за цим напрямом. Тема дослідження процесів виплавлення металу в доменній печі мене захопила, і я підготував не лише бакалаврську роботу, а й згодом магістерську (2003), а також кандидатську (2007) і, нарешті, докторську дисертації (2021).
– Що Ви досліджуєте?
– Приїхавши до Австралії, я найперше дослідив напрям обертання потоку води під час її витікання з отвору, адже це, гадаю, цікавило кожного ще зі шкільних уроків фізики та географії.
 Доктор технічних наук Олексій Меркулов працює в лабораторіях CIMR |
Якщо повернутися до основних досліджень, то вони пов'язані ось із чим. Наразі водень розглядають як альтернативне джерело палива для виплавлення чавуну в доменних печах задля скорочення викидів CO2. CIMR має лабораторне обладнання, яке дає змогу вивчати зміни різних властивостей залізорудних матеріалів в умовах, наближених до виробничих. Дослідження необхідні, оскільки використання водню спричинює відмінності від традиційних режимів плавки, зокрема співвідношення матеріалів (агломерату, окатишів тощо) з різними властивостями у кожній секції печі. Нові знання дадуть змогу сформувати вимоги до шихтових матеріалів, що завантажуються в доменну піч під час виплавки металу з використанням водню, оскільки розподіл матеріалів у підсумку впливає як на загальну витрату палива, так і на довговічність роботи печі.
– Якого результату сподіваєтеся від свого дослідження?
– Пріоритет Інституту, в якому я працюю, відображений у його девізі: «Головною метою фундаментальних наукових досліджень і розробок є ефективна реалізація їхніх результатів у промисловості». Тому сподіваюся, що результати досліджень будуть ефективно впроваджені на металургійних комбінатах, щоб заощадити ресурси і знизити енергоспоживання процесу виплавлення чавуну в доменній печі, яка досі лишається основним агрегатом первинного виробництва металу із залізної руди.
– Яким був Ваш досвід в Австралії?
– Це мій перший візит до цієї країни, який став можливим завдяки Українсько-австралійському дослідницькому фонду Австралійської академії наук і Університету Ньюкасла. До цього візиту я, звісно, був знайомий із публікаціями та результатами досліджень CIMR під керівництвом доктора Томаса Ганіендса (Tomas Honeyands) та доктора Араша Тахмасебі (Arash Tahmasebi). Адже це дійсно дуже цікаві, помітні та проривні результати. Завдяки сприянню Томаса Ганіендса вдалося краще познайомитися зі співробітниками CIMR, їхніми досягненнями й викликами, з якими вони стикаються у своїх дослідженнях. Крім того, я виступив із доповіддю про розробки свого Інституту в технічному відділі найбільшого в Австралії металургійного комбінату «BlueScope Steelworks», обговорили майбутню взаємодію із Хабом з дослідження сталі (Steel Research Hub) Університету Вуллонґонґа (штат Новий Південний Вельс). Можу впевнено сказати, що це знайомство заклало фундамент для нашої подальшої взаємодії, оскільки є багато точок дотику та спільних наукових інтересів.
 Доктор технічних наук Олексій Меркулов із директором CIMR доцентом, доктором Томасом Ганіендсом |
– Що Вас помітно вразило в Ньюкаслі?
– Поза сумнівом, різноманітність флори і фауни відрізняється від звичних для мене широт. Не раз ловив себе на тому, що несвідомо «зависаю», спостерігаючи за поведінкою якогось птаха чи ящірки. Маю відзначити, що, крім свого, як мені здалося, розміреного плину життя, Ньюкасл має достатню кількість сонячних днів, а отже, його мешканці не відчувають браку сонячного світла, який, на думку психологів, провокує депресивні та стресові стани. Тому тут так багато щасливих облич.
За інформацією Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України