6 березня 2024 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.

На початку засідання очільник Академії вручив почесні відзнаки.

Зокрема, Грамотою Верховної Ради України "За заслуги перед Українським народом" відзначено трудовий колектив Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, а також за вагомий особистий внесок у розвиток науки, техніки, технологій в галузі електрозварювання, впровадження інноваційних технологій у виробництво та значні трудові досягнення Почесною Грамотою Верховної Ради України нагороджено директора цього Інституту академіка НАН України Ігоря Крівцуна.

За багатолітню плідну діяльність науковця, педагога і організатора наукових досліджень, вагомі творчі здобутки у розвитку інноваційних розробок вітчизняної техніки та технологій для аграрного виробництва та особистий внесок у підготовку наукових кадрів відзнакою НАН України “За підготовку наукової зміни” нагороджено головного ученого секретаря Національної академії аграрних наук України, директора Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва НААН України доктора технічних наук, академіка НААН України Валерія Адамчука.

Далі було заслухано дві наукові доповіді.

Із доповіддю «Сучасні технології виготовлення виробів з композиційних матеріалів на основі тугоплавких сполук» виступив в.о. заступника директора з наукової роботи Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М. Францевича НАН України доктор технічних наук Остап Згалат-Лозинський. Він розповів про проведені в Інституті фундаментальні та прикладні дослідження, у ході яких отримано вагомі науково-практичні результати в галузі адитивних технологій та методів обробки і консолідації композиційних матеріалів для екстремальних умов експлуатації.

Зокрема, як зазначив доповідач, фахівцями Інституту запропоновано науково-практичні засади отримання зносостійких композиційних матеріалів на основі тугоплавких сполук, які базуються на використанні нелінійних режимів консолідації в умовах електроспікання, що дало можливість отримати низку нових композиційних наноматеріалів з розміром зерен близько 50 нм на основі нітридів кремнію, титану, цирконію та ніобію з рівнем зносостійкості, що удвічі вищий за сучасні промислові аналоги.

Також науковцями розроблено технологію синтезу композиційних нанодисперсних порошків на основі нітриду кремнію в єдиному технологічному циклі та нелінійні режими їх консолідації методами іскро-плазмового спікання, а також спікання із контрольованою швидкістю ущільнення для отримання зносостійких керамічних виробів з ефектом самозаліковування дефектів. Технологія застосовується під час виготовлення керамічних куль для гібридних підшипників з подовженим строком експлуатації для високонавантажених силових вузлів авіаційної техніки.

Як стало відомо з виступу Остапа Згалат-Лозинського, в Інституті запропоновано метод попередньої термохімічної обробки нанопорошків тугоплавких сполук, завдяки якому можна здійснювати низькотемпературну (250–300^oC) термообробку порошкових матеріалів на надвисокочастотному (НВЧ) устаткуванні у потоці газів. Він також сприяє протіканню відновлювальних реакцій, азотуванню нанопорошків і сумішей на основі нітриду кремнію.

Науковцями з’ясовано, що термооброблення концентрату ільменітової руди з Іршанського родовища у НВЧ-печах спричиняє екстракцію рутилу з ільменіту й відбувається за температур нижче 900°С, що дає можливість екстрагувати на 12% більше оксиду титану. Результати досліджень можуть бути масштабовані для безперервної обробки ільменітових руд у промислових НВЧ-печах, що є більш екологічним та енергозберігаючим процесом.

Доповідач зупинився і на інших важливих результатах роботи Інституту. Так, вперше в Україні технологію 3D-друку методом Робокастинг впроваджено для виготовлення виробів складної форми з композиційних матеріалів на основі тугоплавких сполук та біокомпозитів для їх подальшого використання у відновлювальній медицині.

Технологію Робокастинг вперше успішно реалізовано і для створення мікронагрівачів з дисиліцида молібдена й показано можливість її використання для формування нового жаростійкого матеріалу на основі силіцидної кераміки Mo(Cr,Nb)Si₂ для нагрівачів з подовженим ресурсом роботи.

Створено технологію виготовлення філаментів з нових полімер-керамічних композитів та полімерів, зміцнених базальтовими волокнами, для 3D-друку методом наплавлення (FDM) .

На думку науковців, використання 3D-друку перспективне для отримання метаматеріалів (ауксетиків) з композиційних матеріалів. Запропоновано технологію виготовлення бандажу з ауксетичною структурою з нанесенням кровоспинного матеріалу для відкритих ран.

Наприкінці свого виступу Остап Згалат-Лозинський наголосив, що результати досліджень Інституту впроваджені та активно використовуються низкою підприємств України, а також в освітніх програмах закладів вищої освіти.

У обговоренні цієї доповіді заступник директора Київського академічного університету кандидат фізико-математичних наук Віталій Шадура розповів про активну освітньо-наукову діяльність доповідача та його вагомий внесок у підготовку молодих спеціалістів.

Перший заступник директора Навчально-наукового інституту матеріалознавства та зварювання імені Є.О. Патона Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” доктор технічних наук Анатолій Мініцький також акцентував на тісній співпраці з доповідачем, залученні його до освітнього процесу з метою популяризації знань у окресленому науковому напрямі.

Провідний інженер ТОВ “МатіріалзЛаб” Єгор Зеленін розповів про спільні науково-технічні проєкти та успішне впровадження наукових розробок, представлених у доповіді, у виробництво.

Академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України, директор Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України академік НАН України Ігор Крівцун підтримав роботи, що виконуються в Інституті проблем матеріалознавства ім.І.М. Францевича НАН України, наголосивши на практичному значенні розробок та їх ефективному використанні в різних галузях промисловості.

Другу доповідь «Мовна політика в Україні (перша чверть ХХІ ст.)» представив директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України член-кореспондент НАН України Богдан Ажнюк. Він розповів про теоретичні та прикладні дослідження з проблем мовної політики, спрямовані на розширення сфери функціонування державної мови й захист мовних прав її носіїв, а також мовних прав корінних народів і національних меншин в Україні.

Доповідач наголосив, що для українців, які тривалий час перебували під владою кількох імперій, мова залишається опорним пунктом ідентичності, запорукою виживання українського етносу. Вона справляє вплив на формування національної ідентичності, на свідомість і підсвідомість громадян, на їх здатність протистояти пропаганді й міфології «Російського світу» в умовах сучасної повномасштабної війни.

Богдан Ажнюк зазначив, що протягом останнього десятиліття в мовознавчих установах НАН України вийшла друком низка науково-теоретичних публікацій з проблем мовної політики відповідного профілю, виконаних на підставі опрацювання значного за обсягом і різнопланового за лінгвістичною природою мовного матеріалу. Наприклад, в Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України підготовлено і рекомендовано до друку енциклопедичний словник «Мовна політика і мовне планування: терміни і поняття», в якому крім тлумачення відповідних соціолінгвістичних термінів подаються також їхні відповідники англійською мовою і текстові ілюстрації використання англомовних термінів у зарубіжних фахових виданнях. Також науковцями підготовлено до видання колективну монографію «Мова і війна: динаміка мовної системи і мовна політика», вихід якої заплановано на ІІ квартал поточного року.

У своєму виступі доповідач звернув увагу, що значні напрацювання у створенні інтелектуальних цифрових мовно-інформаційних систем загальнодержавного рівня, орієнтовані на забезпечення законотворчого процесу, зокрема на створення Державного тезаурусу України, Державного інформаційно-лінгвістичного корпусу нормативно-правових актів України, Системи міжмовної адаптації нормативно-правових документів, має Український мовно-інформаційний фонд НАН України.

Богдан Ажнюк також наголосив на важливості міжгалузевої співпраці з установами МОН України та мовознавчими науковими центрами за кордоном. Так, за участі Інституту мовознавства ім.О.О. Потебні НАН України спільно з правниками й лінгвістами Львівського національного університету імені Івана Франка та правниками Бірмінгемського університету (Великобританія) завершується робота над міжнародним проєктом «Англійсько-український правничий словник (з прикладами із судової практики)». Опублікування зазначеної лексикографічної праці відбудеться в 2024 року.

Як повідомив науковець, у рамках міжгалузевої співпраці з фахівцями Конституційного Суду України установа бере участь у підготовці й виданні «Англійсько-українського правничого словника складної лексики», випуск якого планується здійснити у ІІ кварталі поточного року.

В обговоренні доповіді Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зазначив, що протягом останніх років на державному рівні чимало здійснено для удержавлення української мови та зміцнення її статусу, зокрема, що важливо, прийнято Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Однак, ризики і загрози для української мови залишаються і сьогодні. Він акцентував на тісній і плідній співпраці з науковцями Академії, що втілюється у проведенні спільних досліджень, лінгвістичних експертиз, науково-практичних заходів та наголосив на необхідності продовження такої роботи.

Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров зазначила, що представлена доповідь свідчить про значні теоретичні здобутки Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України в царині мовної політики. Вона акцентувала на тому, що мовна політика – це стратегія побудови нашої держави, яка має бути добре продумана та спланована. Наразі існує великий запит щодо напрацювання стандартів української мови, що може бути реалізовано тільки за умови консолідації зусиль наукових установ та органів влади.

Повний професор кафедри сучасних мов і культур Університету Пейс (м. Нью-Йорк, США) Андрій Даниленко наголосив, що українська мова ще знаходиться у стадії деколонізації, тому проведення етнонаціональної мовної ідеології на даному етапі є цілком виправданою.

Директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України академік НАН України Володимир Широков звернув увагу на тісний зв’язок мовної проблематики з дослідженнями проблем штучного інтелекту, що набувають все більшої актуальності у сучасному світі. Отже, створення національних засобів, заснованих на великих лінгвістичних моделях, стає справою національної безпеки.

Академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України академік НАН України Ганна Скрипник підкреслила, що проблеми, порушені в доповіді директора Інституту мовознавства ім.О.О. Потебні, засвідчили, що, крім класичної лінгвістики, науковцями активно розробляються проблеми, які актуальні для всього українського суспільства. Особливо ж дослідження мовної проблематики має важливе значення для досягнення мовної єдності та консолідації соціуму.

Директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка академік НАН України Микола Жулинський звернув увагу, що саме мова є головною опорою національної ідентичності, тому розвиток національної мовної політики має дуже важливе значення. Саме мову як інструмент маніпуляції часто використовує агресор в умовах гібридної війни.

Учасники засідання відзначили високу актуальність та вагомість наукових результатів, представлених у доповідях. Кожна з них викликала активний інтерес та жваву дискусію.

Насамкінець було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.

Зокрема, прийнято постанову Президії НАН України про присудження Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України, а також постанови Президії НАН України про присудження премій імені видатних учених України, премій НАН України для молодих учених і студентів за кращі наукові роботи та про нагородження грамотами Президії НАН України молодих учених і студентів закладів вищої освіти за підсумками конкурсу 2023 року.

Також під час засідання Президія НАН України затвердила списки зареєстрованих кандидатів у дійсні члени (академіки) і члени-кореспонденти НАН України на виборах до складу НАН України у 2024 році.

Віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов розповів про план заходів з організації та проведення 22–25 квітня 2024 року сесій Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень НАН України.