Аналізуючи різні сценарії повоєнної відбудови України, науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України ґрунтовно вивчають досвід відновлення Республіки Корея після війни. Зокрема, торік у березні лекцію «Досвід розвитку Республіки Корея та його користь для України» прочитав для працівників цієї академічної установи Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Корея в Україні пан Хьонг Те Кім. Цього року в квітні завідувачка сектору міжнародних фінансових відносин відділу публічних фінансів Інституту доктор економічних наук, професор Олена Борзенко на власні очі побачила «диво на річці Хан» (так називають південнокорейське економічне диво другої половини ХХ століття), на запрошення Корейського фонду (The Korea Foundation, KF) відвідавши Республіку Корея разом із представниками США, Індонезії, Танзанії, Сенегалу, Йорданії, Ємену та Словаччини. Слід зауважити, що Корейський фонд було створено в часи, що вимагали змін у зовнішній політиці на тлі демократизації та швидкого економічного зростання цієї країни. Так виникла ідея створення пов’язаної з Міністерством закордонних справ Кореї неприбуткової громадської організації, яка опікувалася б народною дипломатією, сприяла б кращому сприйняттю та розумінню Республіки Корея, налагодженню дружніх зв’язків у міжнародному співтоваристві, зокрема через наукові, освітні, культурні обміни. Цю ідею втілили 1991 року, й відтоді Корейський фонд шукає та запрошує відомих у своїй сфері людей, молодь, майбутніх лідерів з усього світу побачити, як живе та працює Республіка Корея.
Кожного запрошеного учасника програми особисто привітав Президент Корейського фонду Джіван Кім (Amb. Gheewhan Kim).
Представники Федерації корейської промисловості (The Federation of Korean Industries, FKI) наочно ознайомили гостей із макроекономічними показниками Республіки Корея за останні понад 60 років (від 1961 року), наголосивши, що промисловий бізнес, внутрішні інвестори відновлювали країну пліч-о-пліч із державними інституціями.
 Зустріч у Федерації корейської промисловості |
А представники глобального маркетплейсу (платформи електронної комерції) – Корейської торговельно-інвестиційної агенції (Korea Trade-Investment Promotion Agency, KOTRA), відділення якої є і в Києві, – розповіли, як вони сьогодні допомагають корейському бізнесу зростати на міжнародному рівні.
 У Корейській торговельно-інвестиційній агенції (KOTRA) |
Від 1961 року країна почала активно розвивати галузі, орієнтовані на експорт. Спершу експортувала переважно товари легкої промисловості, виготовлені на невеликих фабриках, і сировину. У 1970-х роках Республіка Корея інвестувала вже у важку хімічну промисловість і заклала підвалини для експорту її продукції. Нині конкурентоспроможними на міжнародних ринках є, зокрема, суднобудування, металургія та хімічна промисловість – завдяки політиці, започаткованій пів століття тому.
Поступово Республіка Корея створила орієнтовану на експорт економічну структуру, яка під час зростання зосереджувалася на великому бізнесі, зважаючи водночас на брак капіталу і ресурсів. У промисловості почали домінувати конгломерати, а економічна структура країни сильно узалежнилася від експорту й імпорту, і це зробило її чутливою до зовнішніх умов. Тому країна витіснила з ринку збиткові підприємства, а потім продовжила реструктуризувати промисловість.
Республіка Корея, де функціонує ринкова економіка, веде перемовини з іншими країнами щодо підписання більшої кількості угод про вільну торгівлю, дозволяючи іноземцям вільно інвестувати й одночасно заохочуючи національний бізнес вільно інвестувати за кордоном. Пропонуючи іноземним інвесторам переваги у довгостроковій перспективі, вона утверджується як головний фінансовий центр і логістична база Північно-Східної Азії.
 Учасники програми Корейського фонду біля Національного банку Кореї (доктор економічних наук, професор Олена Борзенко – четверта ліворуч) |
 Доктор економічних наук, професор Олена Борзенко у Національному банку Кореї |
У Національному банку Кореї гостям представили презентацію «Фінансова система Північної Кореї та сучасні економічні проблеми» з порівнянням макроекономічних показників, динаміки валютного курсу, рівня життя й освіти Північної Кореї (Корейської Народно-Демократичної Республіки) та Південної Кореї (Республіки Корея).
 Лекція в Інституті економічних досліджень при Національному банку Кореї |
Наразі Республіка Корея є лідером у виробництві напівпровідників і дисплеїв. Учасники програми обміну Корейського фонду мали нагоду впевнитись у цьому, відвідавши низку організацій, зокрема Глобальний центр обміну знаннями та розвитку (Global Knowledge Exchange & Development Center) у Сеулі. Це не просто музей чи велика виставка всіх технологічних надбань Республіки Корея від початку відродження й до сьогодні. Експозиція Центру переконує, що наполегливість, праця й освіта здатні творити дива, полегшувати життя і сприяти сталому розвитку.
 Учасники програми Корейського інституту біля Глобального центру обміну знаннями та розвитку |
 Екскурсія у Глобальному центрі обміну знаннями та розвитку |
У Дослідницькому інституті Хюндай (Hyundai Research Institute, HRI) учасникам візиту продемонстрували автомобіль майбутнього, пальним для якого є водень, одержаний із води, а у Центрі космічних технологій SK Telecom T.um (T.um – це 'Technology, U-topia, Museum') - новий світ, де все пов’язано з сервісами на основі штучного інтелекту. Гостям дали змогу віртуально випробувати космічний корабель і спуститися на Марс і Місяць. Розробки Центру вже впроваджені в експериментальне виробництво.
 Лекція генерального директора Дослідницького інституту Хюндай доктора Вона Ю (Dr. Won Ju) |
 Зустріч учасників програми Корейського фонду з колективом Дослідницького інституту Хюндай |
 Автомобіль майбутнього, який працює на водні, одержаному з води |
 "Mobility to possibility" («Від мобільності до можливості» – гасло Дослідницького інституту Хюндай) |
 У Центрі космічних технологій SK Telecom T.um |
 Відвідання Hyundai Motor Studio |
У межах програми Корейського фонду доктор економічних наук, професор Олена Борзенко зустрілася з південнокорейськими колегами-науковцями – професором департаменту економіки Сеульського національного університету Бонггеуном Кімом (Bonggeun Kim) і дослідником з Корейського інституту міжнародної економічної політики Мінгйоном Джонгом (Minhyeon Jeong). Вони наголосили, що саме середня школа, освіта, наука й інновації стали драйвером відновлення Республіки Корея, а головний складник «дива на річці Хан» – це важка, свідома й самовіддана праця.
 Зустріч доктора економічних наук, професора Олени Борзенко з науковцем Мінгйоном Джонгом |
 Арка біля Сеульського національного університету |
 На екскурсії до палацу Кьонбоккун |
На завершення візиту гості побували у двокілометровій Корейській демілітаризованій зоні (Korean Demilitarized Zone, DMZ) між Республікою Корея та Корейською Народно-Демократичною Республікою. Це одночасно й екскурсійний, і воєнний об’єкт.
 Вхід до Корейської демілітаризованої зони |
 Корейська демілітаризована зона: погляд із Південної Кореї на Північну |
 Корейська демілітаризована зона |
Під час візиту було досягнуто попередньої домовленості щодо підписання меморандумів про співпрацю між Інститутом економіки та прогнозування НАН України та кафедрою економіки Сеульського національного університету, а також Інститутом економіки та прогнозування НАН України та Корейським інститутом міжнародної економічної політики (KIEP). Ці документи передбачатимуть виконання спільних проєктів, проведення міжнародних конференцій, семінарів і круглих столів, видання міжнародних монографій та збірників наукових праць.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України