Завдяки новим дослідженням міжнародної групи під керівництвом працівника Інституту ядерної фізики Чеської академії наук та Інституту археології Чеської академії наук доктора Романа Гарби вдалося з’ясувати, що найдавніші кам’яні знаряддя з багатошарової палеолітичної стоянки Королево на березі річки Тиси (Закарпаття) датуються часом 1,4 мільйона років тому. Публікація у журналі «Nature» стала результатом спільного наукового проєкту Чеської академії наук і Національної академії наук України (українську сторону представляв Інститут археології НАН України в особі старшого наукового співробітника сектору експозиції відділу «Археологічний музей» кандидата історичних наук Віталія Усика), який реалізувався у співпраці з фахівцями із понад десяти науково-дослідних установ різних країн – Інституту геофізики Чеської академії наук, Карлового університету (Прага, Чеська Республіка), Чеської геологічної служби, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту фізики йонних пучків і матеріалознавства Гельмгольц-центру Дрезден-Россендорф Асоціації імені Гельмгольця (Дрезден, Німеччина), Університету Орхуса (Данія), Університету Ла Троб (Мельбурн, Австралія). Досліджені археологічні колекції зберігаються в Археологічному музеї Інституту археології НАН України.  Три локації стоянки Королево. Королево І: Гострий Верх, Бейвар; Королево ІІ (1980-ті роки) |
 Височина Гострий Верх, 2006 рік |
 Височина Гострий Верх, 2023 рік |
 Краєвид із Гострого Верху |
 Доктор Роман Гарба на тлі стоянки Королево |
 Кандидат історичних наук Віталій Усик |
Це відкриття дає змогу аргументовано стверджувати, що перші люди почали освоювати територію Європи значно раніше. Досі вважалося, що найдавнішими пам’ятками є Атапуерка в Іспанії та Валлоне у Франції (їхній вік – 1,2–1,1 мільйона років). Визначення віку кам’яних артефактів із Королева коректніше вказує на можливі шляхи тривалих міграцій наших найдавніших предків – представників викопного виду Homo erectus (Людина прямохідна), які залишили Африку понад два мільйони років тому та через Близький Схід і Малу Азію попрямували до Європи, – а також уточнює час і місце однієї з імовірних «зупинок» між відомою стоянкою Дманісі (вік – 1,8 мільйона років тому) в Грузії та Атапуеркою і Валлоне у Південно-Західній Європі.
Автори дослідження вперше в археології застосували новий підхід датування, а саме – метод концентрації космогенних нуклідів, поєднаний із математичним моделюванням. Кварцитові артефакти з найдавнішого культурного шару стоянки Королево не випадково було відібрано для датування – нині це єдина палеолітична стоянка в Україні, де знахідки так званого олдовану (або ж олдованської культури – найпримітивнішої культури обробки каменю) виявили у найнижчому шарі стратиграфічного розрізу in situ, що підтверджено результатами багаторічних міждисциплінарних досліджень.
Стоянку Королево відкрив у 1974 році кандидат (пізніше – доктор) історичних наук Владислав Гладилін (1935–2015), який очолював Археологічний музуй Інституту археології НАН України, а також керував Закарпатською палеолітичною експедицією, що активно досліджувала цю пам’ятку до початку 1990-х років.
Місце її розташування загалом унікальне, тож за кам’яної доби найдавніші люди безперервно відвідували стоянку протягом дуже тривалого періоду. Під час археологічних розкопок було отримано понад 100 тисяч (!) кам’яних артефактів.
 Розкоп XIII (Гострий Верх, 1985 рік), де було знайдено найдавніші артефакти культурного шару VII. У правому куті – Владислав Гладилін, який відкрив стоянку Королево |
 Розкоп XIII, 1986 рік (перший праворуч – Віталій Усик) |
Стоянка Королево була важливим джерелом сировини для знарядь праці. Загалом тут визначено щонайменше дев’ять археологічних шарів, які демонструють різні технологічні традиції кам’яного виробництва. Колекція найдавніших артефактів налічувала близько двох тисяч зразків, але трохи більш як 30 знахідок виявили у чітких стратиграфічних умовах. Саме цю невеличку збірку і використали для датування.
 Андезитові артефакти |
 Артефакти і розріз стоянки Королево в експозиції Археологічного музею Інституту археології НАН України (до повномасштабного російського вторгнення) |
На місці, де було відібрано зразки для датування, в геологічному розрізі потужністю (завглибшки) 14 метрів зафіксовано 7 періодів перебування людини. Вік усіх культурних шарів палеоліту, зокрема найдавніших, базувався переважно на геологічній, палеомагнітній стратиграфії, термолюмінесцентних даних тощо. Проте аж до останніх досліджень ця хронологія лишалася відносною. Одним із хронологічних реперів для датування найдавніших артефактів віком близько мільйона років слугувала тричі підтверджена палеомагнітна аномалія Брюнес-Матуяма (остання відома зміна магнітного поля Землі) віком близько 0,77 мільйона років, зафіксована вище нижнього шару артефактів. Наразі можна впевнено стверджувати, що гомініди (людиноподібні) жили тут протягом періоду від 1,4 мільйона років тому до приблизно 30 тисяч років тому.
 Сучасний розріз стоянки Королево |
Отже, археологічна пам’ятка Королево набуває статусу ключової для всієї Європи – як доказ першої хвилі заселення континенту ранніми гомінідами зі сходу чи південного сходу під час теплих міжльодовиків’їв.
Здобуті наукові результати також свідчать про важливість застосування нових методів прикладних наукових досліджень для вивчення минулого. Адже без технологічних можливостей ядерної фізики та геофізики неможливо було б з’ясувати реальний вік кам’яних артефактів зі стоянки Королево.
За інформацією Інституту археології НАН України