10 липня 2024 року відбувся перший круглий стіл координаційної групи локальних партнерів проєкту PROGRESS, на якому обговорили стійкість агропродовольчого виробництва в Україні за зміни клімату. У заході взяв участь Інститут економіки та прогнозування НАН України

10 липня 2024 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся перший круглий стіл координаційної групи локальних партнерів проєкту PROGRESS, співорганізаторами й активними учасниками якого стали науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України. Захід об’єднав представників консорціуму цього проєкту, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також національних і міжнародних організацій, аграрних асоціацій, університетів, науково-дослідницьких і фахових інституцій.

Регіональний проєкт «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу» (Promoting Green Deal Readiness in the Eastern Partnership Countries, PROGRESS) належить до нових ініціатив Енергетичного та кліматичного кластеру Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), які мають на меті пом’якшити наслідки зміни клімату в країнах Східного партнерства (Азербайджані, Вірменії, Грузії, Молдові й Україні), адаптувати їх і забезпечити їхній сталий розвиток. Проєкт фінансується Федеральним міністерством довкілля, охорони природи, атомної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини (BMUV) і виконуватиметься у 2024–2028 роках. В Україні його реалізує консорціум організацій у складі Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) та Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Програмна директорка проєкту PROGRESS Мартіна Кольб зазначила, що, з огляду на перемовини щодо вступу України до ЄС, проєкт має підтримати виконання всіх необхідних вимог у сільськогосподарському секторі. Сторонами співпраці є різні групи стейкхолдерів, метою – посилення сталості та стійкості українського сільськогосподарського сектора до кліматичних ризиків.

Про історичні умови, особливості й плани у реалізації проєкту PROGRESS доповіли представники Київського офісу GIZ – менеджер проєкту Дмитро Березовський та радник проєкту Артем Садомов.

Представники OECD Кшиштоф Міхалак, Ізабела Нойвег, Ольга Ольсон і Неллі Петкова надали оцінку стану аграрної політики України у світлі кліматичних ризиків.

Від Інституту економіки та прогнозування НАН України до виконання проєкту PROGRESS залучено чимало науковців – співробітників сектору галузевих ринків і сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків, відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі, відділу грошово-кредитних відносин.

Представники робочої групи Інституту доповіли про свої основні напрями діяльності в межах реалізації проєкту, про перспективні кліматично стійкі практики в агропродовольчому секторі, про стандарти належних сільськогосподарських і екологічних умов, а також про актуальні види політики та практики у сфері зеленого фінансування сільського господарства. Як зазначив керівник робочої групи від Інституту, провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат технічних наук Олександр Дячук, хоч сьогодні найбільшим викликом і загрозою для нашої країни є повномасштабна війна, та на друге місце слід поставити зміну клімату, що становить відчутні короткострокові й довгострокові загрози, негативні наслідки яких не вдасться нівелювати швидко. Тому, попри війну, проєкт PROGRESS надзвичайно актуальний для України, її аграріїв, бізнесу й кожного громадянина. «Завдяки урядам Німеччини й України, а також нашим партнерам різного рівня ми можемо поширити на всю країну найкращі практики та методи адаптації сільського господарства до наслідків зміни клімату», – підкреслив Олександр Дячук.

Виступає кандидат технічних наук Олександр Дячук

Завідувачка відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олена Шубравська відзначила, що адаптація сільського господарства до негативного впливу зміни клімату передбачає насамперед підтримання родючості ґрунтів, ощадливе споживання водних ресурсів, збереження біорізноманіття. Європейський Союз приділяє велику увагу впровадженню кліматично стійких практик, їхнє застосування передбачає обов’язкові умови, дотримання яких є підставою для фінансування європейських фермерів. Вочевидь такий підхід має стати орієнтиром і для України. Переорієнтація на екологічно дружнє та кліматично стійке агропродовольче виробництво є одним із ключових чинників запевнення його довгострокової сталості, а також вагомою ознакою відповідності українського аграрного сектора вимогам Європейського Союзу під час інтеграції.

Виступає доктор економічних наук, професор Олена Шубравська

Головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НААН України Тамара Осташко розповіла про кліматичні стійкі практики тепличного плодоягідництва в Європейському Союзі, наголосивши на доцільності їхнього впровадження в Україні. Науковиця відзначила, що інноваційні практики тепличного плодоягідництва на кшталт інтелектуальних систем поливу, аеропоніки, використання відновлювальних джерел енергії для опалення тощо зменшують вуглецевий слід тепличної продукції, вплив зовнішніх кліматичних умов і зменшення використання пестицидів, підвищують ефективність використання води, добрив та інших ресурсів.

Виступає член-кореспондент НААН України Тамара Осташко

Використання «зелених фінансів» (тобто фінансових інструментів, за допомогою яких реалізують інвестиційні проєкти, спрямовані на підвищення екологічної та кліматичної стійкості) водночас відкриває додаткові можливості не лише для участі у збереженні довкілля, а й для посилення конкурентоспроможності всієї економіки й окремих бізнесів, зазначив завідувач відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Євген Бублик. Учений підкреслив, що у межах сприяння виконанню цілей сталого розвитку (ЦСР), адаптації до кліматичних викликів і вимог євроінтеграції, а також з огляду на перспективи доступу до величезних обсягів відповідних фондів, поширення зелених фінансів поєднує інтереси основних учасників агросфери – від органів влади і фінансових посередників до фермерів і садівників.

Виступає доктор економічних наук Євген Бублик (ліворуч)

До дискусії з теми круглого столу долучилися представники центральних і місцевих органів влади, державних установ, науково-дослідних інститутів і освітніх закладів, агробізнесу та фінансової сфери. Зокрема, виступили ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор економічних наук професор Вадим Ткачук, проректор цього університету академік НААН України Сергій Кваша, голова правління Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві Олег Приходько.

У круглому столі взяли участь і інші науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України: завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків доктор економічних наук Віталій Венгер, завідувач сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу цього відділу кандидат економічних наук Роман Подолець, головний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі доктор економічних наук Ольга Попова, провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин кандидат економічних наук Світлана Брус, провідний науковий співробітник сектору галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Володимир Олефір, провідний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропромисловому комплексі кандидат економічних наук Катерина Прокопенко, провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Галина Трипольська, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин кандидат економічних наук Юлія Шаповал, молодші наукові співробітники сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Тетяна Саприкіна й Андрій Семенюк, провідний інженер з науково-технічної інформації Валентина Денисенко.

Учасники засідання також обговорили:

політики національного рівня та ЄС щодо адаптації сільського господарства до кліматичних змін;
зелене фінансування для аграрного сектору;
найкращі практики ЄС зі стійкості до зміни клімату в агропромисловому секторі;
виклики в аграрному секторі в умовах кліматичних змін.

Виступає доктор економічних наук Ольга Попова

Модератор заходу Андрій Куликов

Співробітники Інституту економіки та прогнозування НАН України

Заступник директора Департаменту – начальник Управління землеробства та рослинництва Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України Андрій Кравченко відзначив важливість допомоги іноземних партнерів у цей непростий для нашої держави і, зокрема, для аграрного сектора час. За словами урядовця, питання зеленого напряму доволі складне, для Міністерства він новий, а отже, є й нові виклики. І зараз важливо не лише нарощувати і підтримувати виробництво, а й забезпечити виробництво якісної продукції з урахуванням усіх «зелених» вимог ЄС та інших розвинених країн.

Головний спеціаліст Відділу кліматичної політики Департаменту запобігання промислового забруднення та кліматичної політики Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, національний уповноважений Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату Михайло Чиженко від імені Міністерства подякував за системну підтримку, яку Німеччина надає Україні у сфері формування та реалізації кліматичної політики, особливо ж в адаптації до змін клімату, де така політика почала формуватися відносно нещодавно, й висловив сподівання, що завдяки проєкту PROGRESS вдасться досягти прогресу у виконанні затвердженої урядом України 30 травня цього року Стратегії формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року, що передбачає заходи з адаптації до зміни клімату, а саме – оцінювання ризиків і вразливості сільського господарства до них та розроблення рекомендацій щодо кліматичної політики в аграрному секторі.

Круглий стіл продемонстрував критичну важливість міжнародної співпраці й обміну досвідом для успішного впровадження Європейського зеленого курсу в Україні й інших країнах Східного партнерства.