Наприкінці серпня 2024 року в Ірландії на базі Університету міста Дубліна (Dublin City University – DCU) Міжнародний географічний союз (МГС), який є міжнародною неурядовою науковою неприбутковою організацією, та Географічне товариство Ірландії провели черговий – 35-й – Міжнародний географічний конгрес та інші, пов’язані з ним, заходи. До цих поважних наукових зібрань долучилося понад три тисячі учасників із більш як 80 країн з усіх континентів, зокрема представники Національної академії наук України – Інституту географії НАН України, Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України й Інституту історії України НАН України.
 Логотип 35-го Міжнародного географічного конгресу в Дубліні |
Довідково
Перший Міжнародний географічний конгрес відбувся 1871 року в Антверпені (Бельгія). 1922 року, з огляду на результати і досвід попередніх таких конгресів, а також задля розвитку міжнародної наукової співпраці у сфері географії було вирішено створити МГС.
Серед основних цілей цієї організації – сприяння дослідженню географічних проблем, науковим дискусіям і публікаціям, участі географів у роботі міжнародних організацій, розвитку географічної освіти, поширенню й застосуванню географічних знань та інформації, ініціювання і координація географічних досліджень, що потребують міжнародної співпраці, проведення міжнародних географічних конгресів й інших наукових зібрань. Зазвичай конгрес відбувається що чотири роки.
Україну та її географічну спільноту в МГС від 1996 року представляє «Українське географічне товариство» (УГТ) – всеукраїнська наукова громадська організація з більш як 150-літньою історією. УГТ об’єднує вчених, викладачів закладів середньої та вищої освіти, фахівців, що працюють практично в усіх сферах людської діяльності, тобто всіх, хто – незалежно від професії – усвідомлює особливу суспільну значущість географії.
Спрямованість МГС у майбутнє засвідчили Міжнародна олімпіада з географії, що тривала 19–24 серпня 2024 року на базі Мейнутського університету і Триніті-коледжу Дубліна (вік учасників – 15–19 років), і врочисте нагородження її переможців (а серед них були представники Румунії, Канади, США, Словаччини, Сінгапуру, Фінляндії, Китаю, Австралії, Латвії, Індонезії) на церемонії відкриття конгресу.
 Переможці Міжнародної олімпіади з географії |
Тематика 35-го Міжнародного географічного конгресу (24–29 серпня 2024 року), який відбувся під гаслом «Святкування світу відмінностей», охопила основні проблеми й напрями сучасної географічної науки, освіти і практики (загалом оргкомітет прийняв 3,5 тисячі доповідей). Програма, структурована переважно за понад 40 постійними комісіями та цільовими групами МГС, засвідчила тісну пов’язаність географії практично з усіма сферами знань і діяльності, довгостроковими інтересами людства і кожної людини. З-поміж іншого, йдеться про проблематику, що стосується глобалізації; сталого розвитку; геополітики; територіального врядування; регіональної стабільності; змін клімату, стратегій адаптації до них і пом’якшення їхніх наслідків; екологічної, продовольчої та енергетичної безпеки; управління природними ресурсами, їхньою охороною і використанням; збереженням природного різноманіття; просторового планування; урбанізації; використання геоінформаційних систем, дистанційного зондування Землі, інших сучасних технологій для широкого спектру задач; формування національної, культурної та інших ідентичностей; міграції й інших глобальних соціальних змін, їхнього впливу на локальні спільноти.
Провідні науковці Інституту географії НАН України, Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Інституту історії України НАН України, а також шести українських університетів і інших організацій, які є активними членами Українського географічного товариства, взяли участь у конгресі, заходах напередодні та під час конгресу, представивши українські наукові здобутки й бачення проблем за заявленою тематикою, особливо наголосивши на проблемах, що спричинені російською збройною агресією проти України і мають глобальне значення.
 Українські учасники церемонії відкриття конгресу |
На засіданні секції С.03 «Прикладна географія: географія та публічна політика – використання можливостей для залучення» керівник Українського географічного товариства, виконувач обов’язків завідувача відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, директор Науково-дослідного центру енергетичного, ядерного та природоресурсного права цього ж Інституту, заслужений юрист України, кандидат географічних наук, доцент В’ячеслав Олещенко презентував колективну доповідь «Нові виклики та перспективи зростання можливостей географії, спричинені війною в Україні» (її співавторами, крім доповідача, є директор Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України академік Володимир Осадчий, професор кафедри географії природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського доктор географічних наук Григорій Денисик, декан географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор географічних наук, професор Сергій Запотоцький, доцент кафедри географії України цього ж факультету доктор географічних наук Вікторія Удовиченко, декан географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича доктор географічних наук, доцент Мирослав Заячук, проректорка з навчальної та науково-педагогічної роботи Херсонського державного університету, професор кафедри географії та екології цього університету доктор географічних наук Дар’я Мальчикова, декан факультету біології, географії та екології цього ж університету доктор географічних наук, професор Ігор Пилипенко, заступник директора Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя доктор географічних наук, професор Юрій Палеха, завідувач сектору територіальної організації суспільства відділу суспільно-географічних досліджень Інституту географії НАН України доктор географічних наук, професор Григорій Підгрушний, головний науковий співробітник відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України доктор географічних наук Ростислав Сосса).
 Секційна доповідь кандидата географічних наук, доцента В’ячеслава Олещенка |
На секції C.29 «Зміна землекористування та земного покриву» під час розгляду питань щодо рушійних сил і впливів змін землекористування й земного покриву директорка Інституту географії НАН України член-кореспондент НАН України Євгенія Маруняк виступила з колективною доповіддю «Зміни земного покриву та втрати екосистем як результат російської агресії в Україні» (співавтори – заступник директора з наукових питань Інституту географії НАН України, завідувач відділу суспільно-географічних досліджень цього Інституту член-кореспондент НАН України Сергій Лісовський, учений секретар Інституту, виконувач обов’язків завідувача відділу ландшафтознавства кандидат географічних наук Віктор Чехній, завідувач відділу геоморфології та палеогеографії кандидат географічних наук Роман Спиця, старший науковий співробітник відділу картографії кандидат фізико-математичних наук Віктор Чабанюк, науковий співробітник відділу ландшафтознавства Юрій Фаріон).
 Виступає член-кореспондент НАН України Євгенія Маруняк |
На засіданні цієї ж секції, присвяченому картографуванню змін землекористування / земного покриву, даним і методології, доцент кафедри географії України географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор географічних наук Вікторія Удовиченко поділилася результатами своїх досліджень – у доповіді «Моніторинг наслідків військової агресії в Україні за допомогою геоінформаційних систем та дистанційного зондування Землі: ландшафтні дослідження для потреб відновлення території та впровадження інструментів просторового планування».
 Доповідає доктор географічних наук Вікторія Удовиченко |
На засіданні секції С.08 «Культурний підхід: історія, спадщина та культура, роль культурної географії у плануванні й управлінні спадщиною» провідний науковий співробітник відділу картографії Інституту географії НАН України кандидат географічних наук Катерина Поливач виступила з теми «Електронний атлас: «Україна. Культурна ландшафтна спадщина» як важливий крок у збереженні культурної спадщини країни».
На цій ще секції доцент кафедри екології та безпеки життєдіяльності факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин Уманського національного університету садівництва, кандидат географічних наук Ірина Кравцова доповіла про представлення центральноєвропейського культурного спадку в структурі садів і парків України.
На засіданні сесії С.23 «Здоров’я та довклілля: інноваційні підходи для підвищення добробуту в контексті міжнародних глобальних криз, методи залучення й етичні зміни» доцент кафедри економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат географічних наук Олена Кононенко виголосила доповідь «Війна в Україні як фактор формування загальної єдності: досвід міста Славутича у формуванні соціальної єдності» (співавторка доповіді – доцент цієї ж кафедри кандидат географічних наук Олена Дронова).
На одній із постерних сесій заступник директора з наукових питань Інституту географії НАН України, завідувач відділу суспільно-географічних досліджень цього Інституту, член-кореспондент НАН України Сергій Лісовський представив результати дослідження впливу повномасштабної російської агресії на сталий розвиток українських міст (співавторки – директорка цього ж Інституту член-кореспондент НАН України Євгенія Маруняк і провідний науковий співробітник відділу суспільно-географічних досліджень Інституту доктор географічних наук, професор Ірина Гукалова).
 Учасники Конгресу від Інституту географії НАН України. Зліва направо: кандидат географічних наук Катерина Поливач і члени-кореспонденти НАН України Євгенія Маруняк і Сергій Лісовський |
Крім того, під час роботи конгресу – 25, 26 і 27 серпня 2024 року – відбулися засідання найвищого керівного органу Міжнародного географічного союзу – Генеральної асамблеї, в якій беруть участь уповноважені представники географічних спільнот держав-членів МГС. У її роботі, як керівник Українського географічного товариства, взяв активну участь В’ячеслав Олещенко.
На засіданнях Генеральної асамблеї розглянули й вирішили найважливіші питання діяльності МГС. Зокрема, затвердили протокол позачергового засідання Генеральної асамблеї МГС, що відбулось у Парижі (Франція) 19–20 липня 2022 року: тоді з ініціативи УГТ, підтриманої 7 березня 2022 року Виконкомом МГС й усіма національними комітетами МГС під час голосування на засіданні Генеральної асамблеї, було ухвалено рішення про вигнання російської федерації з МГС.
У межах Генеральної асамблеї МГС 25–27 серпня 2024 року було також заслухано і схвалено звіти Президента, Генерального секретаря та Казначея МГС, інформацію про головні майбутні заходи Союзу, затверджено перелік комісій, постійних комітетів і цільових груп, а також їхніх голів, оголошено рішення про нагородження відзнаками МГС, обговорено питання співпраці з іншими міжнародними організаціями, підтверджено проведення:
- наступної тематичної конференції МГС – 12–19 квітня 2025 року в Каїрі (Єгипет);
- регіональної конференції МГС – 17-21 серпня 2026 року в Стамбулі (Туреччина);
- наступного – 36-го – Міжнародного географічного конгресу – 9–14 липня 2028 року в Мельбурні (Австралія).
Конгрес 2032 року планується провести в Іспанії.
 Звітує професор, доктор Майкл Медоуз, Президент Міжнародного географічного союзу в 2020–2024 роках |
Учасники засідання Генеральної асамблеї тривалими оплесками засвідчили особливу повагу та щиру вдячність за виконану роботу Президентові МГС у 2020–2024 роках професору, доктору Майклові Медоузу (Південно-Африканська Республіка, Велика Британія). На добру згадку про Україну й українських географів, а також за особливу роль у міжнародній підтримці України й конструктивне вирішення багатьох важливих питань за час свого президентства у МГС Майклові Медоузу вручено нагрудний знак Почесного члена Українського географічного товариства, який прийнято із вдячністю та щирою повагою до України.
Президентом МГС на наступний період обрано професора Наталі Лемаршан (Франція), яка два терміни поспіль працювала на посаді віцепрезидента МГС, а у липні 2022 року, з огляду на її особливо вагомий внесок в організацію та проведення позачергового конгресу в Парижі, її обрали першим віцепрезидентом МГС.
 Новий президент МГС професор Наталі Лемаршан |
Обрано також нових віцепрезидентів МГС. Зокрема, з держав Східної Європи – заступника директора Інституту географії та просторової організації Польської академії наук доктора Марека Вєнцковскі.
На Генеральній асамблеї МГС вирішили й низку інших важливих питань.
Виступаючи під час підсумкової дискусії на заключному засіданні Генеральної асамблеї, керівник Українського географічного товариства В’ячеслав Олещенко подякував керівництву МГС, національним комітетам, що представляють географічні спільноти держав-членів МГС, урядам, парламентам і всім громадянам відповідних держав за підтримку України й українського народу у протистоянні російській збройній агресії, в боротьбі за утвердження права всіх народів на самовизначення й демократичний розвиток, за забезпечення верховенства права та надійного світового порядку, за право на життя.
 Керівник Українського географічного товариства В’ячеслав Олещенко виступає на Генеральній асамблеї МГС |
Наголошено на глобальних наслідках російської агресії проти України – однієї із засновниць Організації Об’єднаних Націй і розробниць її Статуту, а також єдиної у світі держави, яка в інтересах глобальної безпеки та під гарантії ядерних держав добровільно відмовилася від третього у світі за потужністю потенціалу ядерної зброї. В’ячеслав Олещенко підкреслив, що, з правового, географічного й інших професійних поглядів, неприпустимо позначати (як, на жаль, вчиняють деякі іноземні видавці) на географічних мапах і в інших виданнях територію та державні кордони України, як і інших держав, усупереч вимогам міжнародного права, укладеним міжнародним договорам. Адже внаслідок окупації частини території суверенної держави агресором державні кордони, визначені у встановленому порядку і визнані ООН, усією міжнародною спільнотою, не змінюються.
Представник України відзначив особливу роль географії та права у досягненні глобальних цілей сталого розвитку, необхідність розвитку міждисциплінарних наукових досліджень, формування за їхніми підсумками комплексних рекомендацій, а також відповідних освітніх програм, утвердження географії як галузі знань, що інтегрує природні, економічні, соціальні й інші процеси та явища, створюючи наукове підґрунтя для збалансованого забезпечення всього спектру суспільних інтересів. Як зазначив учений, подолання наслідків війни в Україні та її подальший сталий розвиток відкривають нові, широкі можливості для географії, міжнародної наукової співпраці, реалізації творчого потенціалу вчених за нинішніх особливих умов.
У межах конгресу й засідань Генеральної асамблеї МГС, під час інших офіційних і неофіційних заходів представники України провели низку перемовин і зустрічей із керівниками МГС і національних географічних спільнот, а також із провідними іноземними вченими. На цих зустрічах обговорювалися проблемні ситуації, перспективи розвитку географічної науки й освіти, організації спільних заходів, шляхи посилення співпраці, насамперед у контексті протистояння й подолання наслідків російської збройної агресії проти України. Було вкотре наголошено на важливості невідкладного припинення неналежного показу території та державного кордону України у друкованій продукції видавництв, зокрема на географічних картах.
 Керівник Українського географічного товариства кандидат географічних наук В’ячеслав Олещенко (праворуч) із Президентом Міжнародного географічного союзу в 2020–2024 роках професором, доктором Майклом Медоузом |
 Із Президентом Міжнародного географічного союзу в 2008–2012 роках, очільником Американської асоціації географів, професором, доктором Рональдом Аблером |
 Зліва направо: новообраний Президент Міжнародного географічного союзу професор Наталі Лемаршан, керівник Українського географічного товариства кандидат географічних наук, доцент В’ячеслав Олещенко і Генеральний секретар Міжнародного географічного союзу професор, доктор Барбарос Ґьоненчґіль |
Варто згадати про ще один позитивний здобуток української географічної спільноти на 36-му Міжнародному географічному конгресі: керівництво Міжнародного географічного союзу підтвердило, що Україна виконала вимоги для набуття повного членства у цій організації.
Напередодні 35-го Міжнародного географічного конгресу, 23–24 серпня 2024 року, на базі Мейнутського університету відбулася міжнародна конференція «Переосмислення місцевого врядування: справедливість, сталість та розмаїття». Захід провела Комісія з географії врядування Міжнародного географічного союзу – одна з понад 40 комісій МГС, що є постійними органами цієї міжнародної організації та у своїй діяльності охоплюють усі основні напрями розвитку географічної науки й актуальні для людства проблеми практики.
 Мейнутський університет |
 Бібліотека Мейнутського університету |
Результати своїх досліджень представили на цьому зібранні відомі вчені з Бразилії, Великої Британії, Ізраїлю, Індонезії, Ірландії, Італії, Канади, Китаю, Німеччини, Нової Зеландії, Південно-Африканської Республіки, Польщі, Португалії, Таїланду, Угорщини, України, Фінляндії, Франції.
 Відкриття конференції |
Керівник Українського географічного товариства, виконувач обов’язків завідувача відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, директор Науково-дослідного центру енергетичного, ядерного та природоресурсного права цього ж Інституту кандидат географічних наук, доцент В’ячеслав Олещенко виступив із доповіддю «Трансформація територіального управління в Україні – засади, сучасна ситуація, перспективи», а також головував на одній із сесій конференції та модерував дискусію – на іншій.
 Кандидат географічних наук, доцент В’ячеслав Олещенко на конференції |
Учасники дискусії обговорили перспективи розвитку місцевого врядування з огляду на глобальні процеси, географічні, історичні, правові й інші особливості держав, а також ситуацію, що склалася внаслідок російської збройної агресії проти України, її вплив на геополітичні реалії, перспективи її припинення та подолання наслідків.
По завершенні конференції на підсумковому засіданні Комісії з географії врядування Міжнародного географічного союзу було обговорено й узгоджено перспективи її наукової, організаційної, видавничої та іншої діяльності на наступний 4-річний звітний період. Керівника Українського географічного товариства, представника Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України кандидата географічних наук, доцента В’ячеслава Олещенка обрали до складу Керівного комітету цієї Комісії.
Слід зауважити, що Українське географічне товариство й українська наукова спільнота загалом мають позитивний досвід співпраці із Комісією з географії врядування Міжнародного географічного союзу. Саме з ініціативи, яку ця Комісія запропонувала, щоб підтримати Україну одразу після початку повномасштабної російської агресії, Міжнародний географічний союз за участі Українського географічного товариства, Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя, державних органів і провідних міжнародних експертів 6 червня 2022 року провів міжнародний вебінар «Місцеве врядування в Україні: формування, реформи, геополітичні наслідки та післявоєнне відновлення», до якого долучилося 159 фахівців із 43 держав.
 Логотип Міжнародного географічного союзу |
За інформацією Українського географічного товариства,
Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України,
Інституту географії НАН України,
Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України
й Інституту історії України НАН України