Перегляд повідомлення

Яким чином забруднення потрапило у річку Сейм та Десну? Які загрози несуть для екосистеми річок відходи, котрі потрапили до неї? Коли завершяться усі наслідки екологічної катастрофи? Чи були подібні катастрофи в минулому та чим вони завершилися? На ці та інші питання директор Інституту гідробіології НАН України академік НАН України Сергій Афанасьєв відповів в інтерв’ю інтернет-виданню «Вечірній Київ».

«Забруднення пов’язане з потраплянням відходів у Сейм із відстійників цукрового та спиртового заводів у російському місті Тьоткіно Курської області. Мова йде про густу рідину, що залишається після перероблення цукрових буряків та цукрової тростини. Відстійники тьоткінських заводів розташовані на березі Сейму. Чи були вони пошкоджені внаслідок бойових дій, чи це була спланована акція росіян, невідомо. Але ця «меляса» та промислові стічні води потрапили у річку Сейм. Велика кількість органіки поглинула кисень у воді, що спричинило масову загибель риби та безхребетних у Сумській і Чернігівській областях. Розкладання живності додало свою частину вторинного забруднення річок», – розповів науковець.

Стосовно даних відходів Сергій Афанасьєв зазначив, що вони не є високотоксичними, адже біотестування не виявило якихось токсинів. Однак наразі, ще проходить тест на  генотоксичність, який є дещо складнішим і результати якого стануть відомими в кінці цього тижня.

Також не оминув науковець і питання того, що дані відходи можуть дійти до Києва, він запевнив, що дані відходи можуть дійти до нашого міста, але на його думку Київводоканал має усі необхідні засоби та реактиви, щоб очистити воду. До того ж забруднення розбавилося Десною вже мінімум у три рази. Крім того, швидкість плями з забрудненням зменшилась, бо вона більш щільна та повільніше тече дном. По верху йде чистіша вода, яка підхоплює знизу забруднення, вимиває його та розбавляє.

Що стосується наслідків забруднення, то вчений заявив: «Пляма з забрудненням, поглинаючи кисень, нищила все на своєму шляху. Нині Сейм перетворився на мертву річку. Від нестачі кисню у воді задихнулася не тільки риба. Загинули також безхребетні: молюски, членистоногі, комахи, черви. З одного боку вони є кормовою базою для риби, з іншого – мають особливе значення як фільтратори для очищення води й відіграють велику роль у всій річковій екосистемі. Проте річки відрізняються своєю динамічністю та вражають здатністю до самовідновлення».

Екосистеми Сейму та Десни здатні відновитися за 2-3 роки. Втім, втрати біорізноманіття, червонокнижних видів риб і безхребетних, сьогодні неможливо оцінити».

Окрім цього вчений нагадав, про подібний випадок, який відбувся в 1983 році на Львівщині, тоді у місті Стебнику Львівської області після сильного дощу прорвало ґрунтову дамбу хвостосховища. Величезна маса висококонцентрованої ропи з калійного комбінату хлинула у басейн річки Солониці й далі по річках у Дністер і Чорне море.

Як відмітив науковець стосовно цієї катастрофи: «Це завдало величезної шкоди флорі та фауні, а також якості вод у місцевих водозаборах. Рапа витравила все живе на своєму шляху. Ділянка Дністра у понад 500 кілометрів стала мертвою. Тоді загинуло сотні тисяч тон риби. Втім протягом п’яти років Дністер оговтався. Сьогодні ми навіть слідів тієї катастрофи не знайдемо».