Перегляд повідомлення

23–27 вересня 2024 року відбулася друга сесія Потебнянського колегіму – п’ятиденної лінгвістичної школи, покликаної ознайомити широкий загал із актуальними здобутками мовознавчої науки.

Захід пройшов під егідою Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.

Як і торік, модератором і ведучою всіх заходів була молодший науковий співробітник відділу загального мовознавства цього Інституту доктор філософії Марія Остапенко (керівник Потебнянського колегіуму).

Понад 200 учасників колегіуму зібрались у віртуальній аудиторії «Google Meet» для прослуховування лекцій і спілкування з доповідачами. Програма Потебнянського колегіму була насиченою – виступали провідні фахівці та молоді науковці Інституту, запрошені лектори та представники виконавчої влади.

Перший день заходу розпочався вітальним словом директора Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України академіка НАН України Богдана Ажнюка, який побажав успішної та плідної праці всім учасникам.

Першу лекцію другої сесії Потебнянського колегіуму «Ще раз про вік української мови» виголосив головний науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України академік НАН України Григорій Півторак. Доповідач ґрунтовно розкрив питання походження українського народу та української мови, спростовуючи загальнопоширені хибні твердження.

У лекції «Українська писемність ХІ–ХІV ст. Спростовуємо російські міти» професор Житомирського державного університету імені Івана Франка член-кореспондент НАН України Віктор Мойсієнко на матеріалах літературних пам’яток ХІ–ХІV ст. продемонстрував причини виникнення російських міфів про походження української та російської мов та послідовно їх деконструював.

Лекцію «Дисципліни історико-філологічного циклу в соціокультурному контексті сучасної України» прочитали професор кафедри слов’янської філології Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук, професор Тетяна Черниш та провідний науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, професор Сергій Єрмоленко. Під час заходу лектори зосередили свою увагу на антинаукових твердженнях, які закріпилися в російській масовій культурі (так звана «задорнівщина») на рівні етнічних стереотипів, підхоплених державною пропагандою. Належне вивчення історії мови на філологічних і журналістських спеціальностях озброїть майбутніх фахівців для боротьби з ворожими пропагандистським кліше.

У другий день роботи колегіуму з лекцією «Іранські і тюркські терміни спорідненості в ареально-типологічному висвітленні» виступав провідний науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України доктор філологічних наук, професор Олег Кшановський. Під час лекції слухачі колегіуму дізнались більше про особливості найменування термінів на позначення родинних зв’язків в іранських та тюркських мовах і змогли порівняти ці номінації з аналогічними в інших мовах.

Молодший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України кандидат філологічних наук Олександра Малаш прочитала лекцію «Журнал “Мовознавство”: історія і сучасність». Дослідниця яскраво висвітлила основну тематику цього наукового журналу та заохотила присутніх до публікацій у «Мовознавстві».

Опісля молоді вчені Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України ознайомили учасників Потебнянського колегіуму зі своїми дисертаційними дослідженнями, захищеними за останній рік. Зокрема, з доповідями виступили: старший викладач Хмельницького національного університету доктор філософії Тетяна Мороз (доповідь «Польські паремії з антонімічними компонентами (семантичний та структурно-граматичний аспекти)»), молодший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України доктор філософії Ірина Олександрук (доповідь «Моделювання семантики одиниць лексичного рівня в лексикографічній системі тлумачного типу»), молодший науковий співробітник цього Інституту доктор філософії Марія Остапенко (доповідь «Семантичні параметри епонімії (на матеріалі української, англійської, французької та класичних мов)») та молодший науковий співробітник Інституту доктор філософії Сергій Терещенко (доповідь «Фразеологічна підсистема ідіостилю Володимира Короткевича»).

25 вересня лекцію «Якби гору взяла Кулішева мова, або Про один альтернативний проєкт розвитку української мови в XIX ст.» прочитав професор Андрій Даниленко (Університет «Пейс», м. Нью-Йорк, США). Лектор окреслив погляди Пантелеймона Куліша на розвиток української літературної мови.

Детальну та багато ілюстровану лекцію «Історія стародавнього Києва: погляд археолога» прочитав науковий співробітник Інституту археології НАН України В’ячеслав Баранов. Дослідник висвітлив історію столиці України від появи перших поселень на території сучасного Києва до кінця X – поч. XI ст.

26 вересня лекцію «Мовна політика під час війни та повоєнної відбудови України: інститути держави, українська наукова спільнота і громадськість» прочитали представники виконавчої влади – Уповноважений із захисту державної мови кандидат філологічних наук, доцент Тарас Кремінь та голова Національної комісії зі стандартів української мови кандидат філологічних наук Юлія Чернобров. Учасники й учасниці колегіуму дізнались останні новини про діяльність Уповноваженого та Національної комісії зі стандартів, ознайомились із алгоритмом подання запитів, скарг та проєктів до цих відомств, обговорили стан української, російської та англійської мов у сфері освіти та владних органах.

Лекцію «Сучасна сербська мова серед інших слов’янських мов» прочитала провідний науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України доктор філологічних наук Вероніка Ярмак. Слухачі колегіуму дізнались про особливості сербської мови (наголос, алфавіт, діалекти) і про визначних сербських та українських мовознавців.

У заключний день роботи колегіуму науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України кандидат філологічних наук Лесь Белей та виконуючий обов'язки ученого секретаря цієї установи кандидат філологічних наук Аліна Гончаренко у лекції «Новітні запозичення з англійської мови (на матеріалі Словника новітніх англізмів)» розказали про особливості підбору матеріалу, проблеми та виклики, які вони долали під час паспортизації та внесення виокремлених лексем до словника, враховуючи наявні перекладацькі підходи та рекомендації чинної редакції «Українського правопису» (2019).

Останнім заходом Потебнянського колегіуму стала традиційна сесія «Питання-відповідь», під час якої науковці Інституту та запрошені лектори (Григорій Півторак, Богдан Ажнюк, В’ячеслав Баранов, Сергій Єрмоленко, Вероніка Ярмак, Олександр Скопненко, Пилип Селігей, Лариса Ніколаєнко, Олександра Малаш, Галина Зимовець) відповідали на поставлені питання. Серед висвітлених тем були питання автентичності «Слова про похід Ігорів» та «Велесової книги», джерел для додаткового ознайомлення з сербською мовою, обговорювали проблеми впровадження в практику чинної редакції «Українського правопису» (2019), засилля англізмів у сучасному мовленні, фемінативи в українській мові та ін. Фахівці Інституту надали вичерпну бібліографію, з якою учасники та учасниці колегіуму зможуть ознайомитись самостійно.

Завершив другу сесію Потебнянського колегіуму академік НАН України Богдан Ажнюк прикінцевим словом.

За інформацією  Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України