2 жовтня 2024 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
У засіданні взяла участь делегація Німецького електронного синхротрону (DESY) на чолі з Головою ради директорів DESY, віцепрезидентом Асоціації імені Гельмгольца професором Гельмутом Дошем.
DESY є одним із провідних акселераторних центрів у світі. Дослідники використовують великомасштабне обладнання DESY для вивчення мікросвіту в усьому його розмаїтті – від взаємодії крихітних елементарних частинок і поведінки нових типів наноматеріалів до біомолекулярних процесів, необхідних для життя. Прискорювачі та детектори, які DESY проектує та створює, є унікальними дослідницькими інструментами. Ці об’єкти генерують найінтенсивніше у світі рентгенівське світло, прискорюють частинки для запису енергії та відкривають абсолютно нові вікна у Всесвіт. DESY – це національний дослідницький центр фундаментальної науки, який входить до складу всесвітньо відомої Асоціації Гельмгольца.
Відкриваючи засідання, академік Анатолій Загородній зазначив, що Національна академія наук України активно співпрацює з Німецьким електронним синхротроном. Українські та німецькі вчені реалізують спільний проєкт DESY та ННЦ ХФТІ зі створення тестового каналу на майбутньому прискорювачі DESY-III за технологією, запропонованою в ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут». Цю технологію запропонував академік Микола Шульга та його колеги. Вона реалізує ідею використання зігнутих кристалів для «повільного вилучення» пучка релятивістських електронів високої енергії з прискорювача. Ця ідея вже була підтверджена експериментами в CERN. Проєкт отримав фінансову підтримку Німецького дослідницького фонду (DFG). Водночас більше половини дослідницького колективу продовжує працювати в Україні, отримуючи грантову підтримку DFG.
 |
Очільник Академії подякував керівництву DESY за зусилля з налагодження співпраці не лише між DESY та НАН України, а й значно ширше, зокрема, ініціативу та організацію Трансатлантичної великої наукової конференції, в рамках якої у червні цього року відбувся тематичний круглий стіл «Підтримка системи науки в Україні»; лідерство DESY в організації Програми EURIZON, яка включає два спеціальні пакети для підтримки українських науковців, які продовжують працювати в Україні; проведення фізичних шкіл DESY-Україна тощо.
За видатний внесок у розвиток фізики високих енергій та астрофізики, активне сприяння міжнародній науковій співпраці та відновленню дослідницької інфраструктури в українських установах, постраждалих від російської агресії 1 травня 2024 року Президія Національної академії наук України прийняла рішення про присвоєння професору Гельмуту Дошу звання Почесного доктора НАН України. Диплом урочисто вручив йому Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній.
У свою чергу професор Дош
у своєму виступі подякував Академії та українській науковій спільноті за присудження цієї почесної докторської ступені. Він ще раз нагадав про плідне партнерство, яке склалося між DESY та науковцями з України протягом багатьох років. Окремо Гельмут Дош відзначив надзвичайну мужність українського народу, його силу, рішучість та хоробрість в боротьбі за суверенітет і незалежність. Він підтвердив абсолютну солідарність та непохитну підтримку України, рішуче засудив дії росії та наголосив на необхідності зосередження всіх зусиль задля допомоги українцям.
Далі учасники засідання заслухали дві наукові доповіді.
З доповіддю «Ройовий інтелект для оптимізації рішень під час планування місій рухомих роботизованих систем (РРС)» виступив завідувач відділу Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України член-кореспондент НАН України Леонід Гуляницький.
 |
Він відзначив нагальність тематики – подібні системи використовуються в різних сферах – від військових операцій до комерційних та цивільних застосувань, серед яких логістика, сільське господарство, цивільний дорожній контроль, екологічний моніторинг, екстрений звязок, порятунок і ліквідація наслідків стихійних лих, управління дорожнім рухом, доставка посилок та ліків, збір даних, боротьба зі спалахами пандемій, геологорозвідувальні роботи, виявлення лісових пожеж тощо. І роботи у зазначених напрямах інтенсивно ведуться у провідних країнах світу. Фахівці Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова виконали низку наукових робіт та отримали важливі фундаментальні й прикладні результати як у сфері комбінаторної оптимізації, так і для розв’язання задач під час планування місій РРС.
Вони здійснили дослідження, спрямовані, зокрема, на розв’язання прикладних проблем оптимального планування траєкторій, ефективної координації між безпілотними системами у групах, а також адаптації до динамічних змін під час виконання місій.
Розроблені програмно-алгоритмічні засоби передано ВАТ «Меридіан» імені С.П.Корольова, АТ «Укроборонпром» і використано під час модернізації наявних та розробленні нових комплексів лінійки відомих безпілотних авіаційних комплексів «Spectator».
В обговоренні доповіді виступили директор НТЦ ВАТ «Меридіан» імені С.П. Корольова АТ «Укроборонпром» Олег Присяжнюк, начальник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, генерал-майор, член-кореспондент НАН України Ігор Чепков, заступник директора з наукової роботи навчально-наукового інституту комп’ютерних наук і штучного інтелекту Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна член-кореспондент НАН України Сергій Яковлев та академік-секретар відділення інформатики НАН України, заступник директора Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України академік НАН України Олександр Хіміч.
Далі доповідь «Керування люмінесцентними властивостями молекулярних нанокристалів на основі ціанінових барвників» представив заступник директора з наукової роботи Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Сорокін.
Проведені в Інституті фундаментальні дослідження у галузі люмінесцентних матеріалів на основі молекулярних нанокристалів є актуальними й своєчасними з огляду на перспективність застосування екситонних наноматеріалів у фотоніці, оптоелектроніці, сонячній енергетиці тощо.
У ході досліджень відпрацьовано шляхи впливу на спектральні властивості J-агрегатів різних ціанінових барвників через формування у наноструктурованих середовищах, таких як прямі та зворотні міцели, тонкі шаруваті та суцільні полімерні плівки, нанопористі матриці, рідкі кристали та навіть білки крові.
Важливим отриманим фундаментальним результатом щодо керування люмінесцентними властивостями молекулярних нанокристалів є можливість застосування їх для створення сцинтиляційних матеріалів зі швидким сцинтиляційним відгуком, зокрема на основі галогенідних перовскітних наночастинок.
В обговоренні цієї доповіді виступили завідувач відділу наноструктурних матеріалів імені Ю.В. Малюкіна Інституту сцинтиляційних матеріалів член-кореспондент НАН України Світлана Єфімова, професор Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича доктор біологічних наук Олександр Демченко та професор кафедри експериментальної фізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор фізико-математичних наук Олег Єщенко.
Насамкінець Президія НАН України розглянула окремі кадрові та поточні питання.
Фото: Пресслужба НАН України