30 червня 2016 року у будівлі Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) відбулася презентація Міжвідомчої системи прогнозування і підтримки прийняття рішень з реагування на радіаційні аварії на АЕС України «РОДОС-Україна».
Участь у заході взяли представники Європейської Комісії – розробники системи РОДОС у Європейському Союзі, Національної академії наук України, ДСНС України, Українського гідрометеорологічного центру, центральних органів виконавчої влади.
Слід зауважити, що в Європейському Союзі координатором розроблення системи РОДОС є Інститут технологій Карлсруе (ФРН). Ця система впроваджена у більшості країн-членів ЄС та інших країнах світу. Її головне завдання полягає у підвищенні аварійної готовності, розробленні планів аварійного реагування, а також для застосування в кризових центрах прогнозування у випадку аварії на АЕС та інших ядерних об’єктах. Оцінювання імовірних наслідків таких аварій та прогнозування ефективності післяаварійних контрзаходів здійснюється на основі даних оперативного моніторингу радіаційного стану довкілля, прогнозу погоди і водності річок, радіоактивного забруднення й доз для населення.
 заступник Голови ДСНС України Руслан Білошицький |
Розпочинаючи презентацію системи «РОДОС-Україна» заступник Голови ДСНС України Руслан Білошицький зазначив, що питання радіаційної безпеки надзвичайно важливе й актуальне для нашої країни. Робота над згаданим проектом розпочалася у 1992 році. Тоді в дослідженнях брали участь багато вітчизняних науковців й вчених академічних установ – насамперед Інституту проблем математичних машин і систем (ІПММС) НАН України. Активна фаза впровадження цієї системи в Україні стартувала у 2011 році в межах проектів спеціалізованої міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу країнам-сусідам «Інструмент співробітництва в галузі ядерної безпеки – INSC». В результаті активної співпраці із західними партнерами було створено Міжвідомчу систему прогнозування і підтримки аварійного реагування «РОДОС-Україна», що наразі встановлюється на всіх майданчиках оператора українських АЕС – Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» й двох державних установах, які відповідають за контроль і прогнозування розвитку радіаційної ситуації, взаємодію з міжнародними організаціями, такими як ДСНС України та Державна інспекція ядерного регулювання України. Впровадження системи «РОДОС-Україна» дасть змогу інтегрувати вітчизняні системи аварійного реагування з відповідними системами європейських країн, наблизить рівень аварійного реагування до західних стандартів і, найголовніше, підвищить загальний рівень радіаційної безпеки наших громадян, – підсумував Р.Білошицький.
 Представник команди розробників проекту з Інституту технологій Карлсруе (ФРН) Клаудія Ландман |
Представник команди розробників проекту з Інституту технологій Карлсруе (ФРН) Клаудія Ландман ознайомила присутніх із основними принципами функціонування цієї системи. За її словами група розробників мала на меті створити такі нові інструменти, які дали б змогу постійно бути готовими до будь-якої позаштатної ситуації. Вчені вирішили сконцентрувати свою увагу на розробленні великої інтегрованої системи, призначеної для оперативного одержання й аналізування інформації, а також формування на основі отриманих даних антикризових планів реагування. На сьогодні система «РОДОС» успішно застосовується й розвивається вже у понад 20 організаціях 16 країн світу. На думку пані К.Ландман, ця система є не просто програмним забезпеченням, за нею майбутнє світової ядерної безпеки.
 науковий співробітник ІПММС НАН України кандидат технічних наук Євген Євдін |
Завершували захід виступи наукового співробітника ІПММС НАН України кандидата технічних наук Євгена Євдіна та завідувача відділу цієї установи доктора технічних наук Івана Ковальця. Дослідники розповіли про роботу над створенням оновленої багатоплатформної програмної версії системи «РОДОС-Україна» – «JRODOS», перша версія якої з’явилася у 2010 році. Вченим Академії вдалося розвинути науковий компонент старої системи, а саме математичну обчислювальну модель. Крім того, нова система працює на новому потужному обладнанні та є значно простішою у налаштуванні й підтриманні і має сучаснішу архітектуру. Новий інтерфейс системи «JRODOS» підтримується всіма популярними операційними системами.
 завідувач відділу ІПММС НАН України доктор технічних наук Іван Ковалець |
І. Ковалець зазначив, що система «JRODOS» вже була успішно застосована під час лісових пожеж у Чорнобильській зоні відчуження. Вперше якісні та кількісні дані щодо наслідків таких пожеж були прогнозовані для території, розташованої поза межами зони відчуження.
Наступним кроком у впровадженні системи «РОДОС-Україна» є вдосконалення законодавства з питань радіаційної та ядерної безпеки й аварійного реагування, а саме щодо легалізації використання цієї системи як державної системи підтримки прийняття управлінських рішень для забезпечення належного рівня радіаційного захисту населення України у випадку радіаційних інцидентів.
За інформацією Відділення інформатики НАН України
та прес-служби НАН України
фото: прес-служба НАН України