Загальний вигляд розкопів на місці цьогорічних археологічних досліджень у Кам’янці-Подільському |
У червні 2016 року підрозділ ДП «Науково-дослідний центр (НДЦ) «Охоронна археологічна служба України» («ОАСУ») Інституту археології НАН України» – Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція (під керівництвом старшого наукового співробітника ДП «НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН України» кандидата історичних наук Павла Нечитайла) – розпочав дослідження у західній частині Старого міста – історичному центрі Кам’янця-Подільського (Хмельницька область). Роботи ведуться за сприяння місцевої компанії «Панорама Форт».
Розкоп розміром 20х4 м учені заклали вздовж лінії міських мурів (з півночі на південь). Археологічні дослідження відкрили залишки кам’яної вежі на глиняному розчині завширшки 5,25-5,40м і зі стінами завтовшки 1-1,1м. Заповнення вежі складалося з цегли-пальцівки (26,5х13,5х6-6,5см), керамічної плитки для підлоги 19х19х4,5-5 см, фрагментів горілого дерева й поліхромних пічних кахлів із рослинним орнаментом. Археологи інтерпретували завал як сліди падіння перекриттів другого поверху споруди внаслідок пожежі. У шарі з цеглою-пальцівкою та плиткою траплялися фрагменти сірого, мореного та двоколірного полив’яного посуду, характерного для кінця XVII – першої половини XVIII ст. У цьому ж шарі було знайдено колекцію мідного посуду турецького походження (4 одиниці), датованого кінцем XVII ст. Біля південної стіни вежі було простежено насип із передматерикового гравійно-галечного ґрунту. Насип зробили на початку XVIII ст., коли територія біля вежі використовувалася для облаштування артилерійських батарей. Під насипом-валгангом учені дослідили закритий керамічний комплекс початку XVII ст. і піч (імовірно, ковальську) на кам’яній основі того ж часу розміром 1,80х1,10 м.
|
На фотографіях угорі - розкопи, в яких працюють науковці Інституту археології НАН України |
У передматериковому шарі на всій площі розкопу траплялися перевідкладені фрагменти кераміки трипільської культури, давньоруського часу та XVI ст.
Таким чином, під час робіт Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції відкрито унікальні архітектурно-фортифікаційні споруди та простежено динаміку змін історичного рельєфу, топографії і матеріальної культури міста протягом XVII-XIX ст.ст. Попередньо вирішено законсервувати окремі ділянки розкопу з метою музеєфікації й експонування in situ (на місці).
За інформацією Інституту археології НАН України