 Під час розкопок пам’ятки Гончарівка VIII |
Пам’ятки епохи пізньої бронзи – початку ранньозалізної доби біля с. Гончарівка (Золочівський район, Львівська область) відомі ще з першого десятиріччя ХХ ст. 2009 року вчені Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України (м. Львів) відкрили в північно-східних околицях цього села одне поселення з горизонтом висоцької культури та давньоруського часу. Впродовж 2013-2014 рр. археологічна експедиція Академії під керівництвом молодшого наукового співробітника Дочірнього підприємства «Подільська археологія» Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України»» Інституту археології НАН України (м. Тернопіль) Василя Ільчишина та волонтерів здійснила розвідки в околицях Гончарівки, локалізувала вищезгадані пам’ятки і виявила низку нових, у тому числі бронзоливарну майстерню Гончарівка VІІІ. Планомірні дослідження майстерні розпочато наприкінці 2016 року вищезгаданою експедицією за участі старшого наукового співробітника відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України кандидата історичних наук Дениса Гречка.
Пам’ятка Гончарівка VІІІ розташована на незначному підвищенні у заплаві правого берега річки Золочівка (притоки Західного Бугу), в північно-східній частині села. Загалом учені виявили понад 30 бронзових зливків і крапельок вагою від кількох до 50-ти грамів. Було знайдено також бронзові ґудзики різних стадій виготовлення, бронзові зливки-заготовки видовженої форми, половинку бронзової ллячки (чи ливарної форми) та два тригранних вістря стріли. В центральній частині розкопу дослідники зафіксували найбільшу концентрацію металевих знахідок, кераміки й зашліфованих опечених каменів. У тому ж районі було знайдено ошлакований тигель конічної форми. Як припускають археологи, в цьому місці відбувався процес відливання й оброблення металевих предметів. Бронзоливарний горн, скоріш за все, був раніше знищений оранкою, а його фрагменти фіксувалися практично по всій площі розкопу.
 Бронзовий зливок у культурному шарі досліджуваної ділянки |
Керамічний комплекс дає змогу датувати цю пам’ятку заключним етапом розвитку висоцької культури, або ж так званої черепинсько-лагодівської групи ранньозалізного віку (за визначенням відомого українського археолога доктора історичних наук, професора Л.І. Крушельницької). Датування бронзових тригранних наконечників стріл із виокремленою втулкою наразі уточнюються. Слід зауважити, що аналогічні наконечники знайдено в курганах біля сіл Ленківці на Середньому Дністрі, Старша Могила у Посуллі тощо. Цікаво, що ціла серія подібних артефактів була виявлена в шарах погрому на городищі Смоленіца Мольпір (Південно-східна Словаччина), яке пов’язується з походами скіфів до Центральної Європи. Все вищезазначене дає змогу віднести функціонування майстерні до ранньоскіфського часу.
 В руках у археолога – тигель (посудина, в якій виплавляли вироби із бронзи)Таким чином, на нинішньому етапі роботи археологи вивчають унікальний комплекс, який суттєво розширює уявлення про бронзоливарну справу місцевих племен у ранньозалізну добу. Водночас, досліджена майстерня доповнює відомості про скупчення бронзоливарних майстерень у верхів’ях Західного Бугу, що, в свою чергу, підкреслює унікальність цього регіону. Адже зовсім поруч розташована бронзоливарна майстерня біля с. Почапи (в тому ж Золочівському районі на Львівщині), вивчена у 1930-х рр. Т. Сулімірським, і майстерня Гончарівка ІV, досліджена В. Ільчишиним 2014 року.
|
Таким чином, на нинішньому етапі роботи археологи вивчають унікальний комплекс, який суттєво розширює уявлення про бронзоливарну справу місцевих племен у ранньозалізну добу. Водночас, досліджена майстерня доповнює відомості про скупчення бронзоливарних майстерень у верхів’ях Західного Бугу, що, в свою чергу, підкреслює унікальність цього регіону. Адже зовсім поруч розташована бронзоливарна майстерня біля с. Почапи (в тому ж Золочівському районі на Львівщині), вивчена у 1930-х рр. Т. Сулімірським, і майстерня Гончарівка ІV, досліджена В. Ільчишиним 2014 року.
 Рисунок виявлених археологами Академії артефактів – кераміки і бронзових наконечників |
Подальші лабораторні дослідження металевих предметів, заготовок і шлаку з майстерні Гончарівка VІІІ збагатять науку новими даними про бронзоливарну справу і бронзоливарні технології початку доби раннього заліза, – сподіваються археологи.
За інформацією Інституту археології НАН України