Із настанням холодів частішають звернення до рятувальників Державної служби України з надзвичайних ситуацій: люди повідомляють про птахів, які, вчасно не відлетівши з водойми, потрапили до крижаного полону. Про те, як можна зарадити цій ситуації заздалегідь, аби згодом не усувати її негативних наслідків, розповіла у відеосюжеті в межах спільного проекту Української медіа-платформи «Idealist.media» та науково-просвітницького Інтернет-порталу «Моя наука» вчена – орнітолог і археозоолог, молодший науковий співробітник Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України кандидат біологічних наук Євгенія Яніш.
За словами дослідниці, вказана проблема виникає зазвичай через неправильну поведінку людини.
Справа в тому, що пернаті орієнтуються на тривалість світлового дня, температуру навколишнього середовища та доступність сезонних кормів і, за потреби, змінюють місце перебування: здоровий дорослий птах здатен щодня долати відстань у десятки кілометрів.
Якщо ж великих диких птахів, наприклад, лебедів і диких качок, продовжити штучно підгодовувати пізньої осені та взимку, вони припинять перелітати у пошуках їжі. Коли ж харч зникає, то птах, який уже звик до певного місця, де його підгодовували, за деякий час знесилюється і не може самостійно перелетіти у безпечне місце. Особливо небезпечно, коли птахи, чекаючи на корм, залишаються у водоймі під час її зледеніння: тоді вони ризикують буквально вмерзнути у кригу. За таких обставин тварини часто гинуть, а ті, що виживають, для звільнення потребують людської допомоги. У цій ситуації існує небезпека для здоров’я й життя не лише птахів, а й людей, які беруться їх визволяти.