 |
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, впродовж найближчих п’яти років у світі очікується сплеск розвитку відновлюваної енергетики та практичного використання новітніх технологій і розробок, що створюються за цим напрямом. Передбачається також, що вже до 2020 року 60% нової генерації електричної енергії на нашій планеті здійснюватиметься за рахунок саме відновлюваних джерел. Згідно з дослідженнями, проведеними в Королівському коледжі Лондона, до 2040 року значна частка – до 23% – світового виробництва електроенергії припадатиме на сонячну енергетику, а до 2050 року – навіть 29%. Крім того, за розрахунками фахівців, до 2035 року третина всіх транспортних засобів на Землі буде представлена електромобілями, а після 2050 року цей показник зросте до двох третин. Про успіхи, яких досягла українська наука на шляху розвитку та популяризації сонячної енергетики, розповів в ефірі програми «Резонансна тема» радіостанції «Голос Києва» головний інженер проекту фотостанції (тобто сонячної електростанції) на території столичного житлового масиву Троєщина – завідувач відділу метрології Інституту відновлюваної енергетики (ІВЕ) НАН України Мухуб Бенменні.
Гість студії наголосив, що розвиток відновлюваної енергетики є нагальною вимогою нашого часу, оскільки використання викопних видів палива завдає суттєвої шкоди довкіллю. До того ж, для України наполеглива робота в цьому напрямі має стати одним зі шляхів поступового досягнення енергетичної незалежності, проте, за словами фахівця, наразі тільки набирає обертів, тоді як у світі вже досить давно користується великою популярністю (найбільш стрімкими темпами сонячна енергетика розвивається у всьому світі, навіть у таких країнах Північної півкулі, як Швеція, Норвегія та Данія). Ще один чинник, який має пришвидшити розвиток відновлюваної (в тому числі сонячної) енергетики в нашій державі – приєднання до Енергетичного Співтовариства (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2787-17), в процесі якого Україна зобов’язалася до 2020 року підвищити частку виробництва електроенергії з відновлюваних джерел до 11%, а до 2035 року – до 23% (нині цей показник не перевищує 3%).
На думку вчених Академії, наша держава має достатні можливості для забезпечення своїх енергетичних потреб за допомогою активного використання відновлюваних джерел (результати досліджень цього питання відображено в «Атласі енергетичного потенціалу відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії України», укладеному науковцями Інституту відновлюваної енергетики НАН України).
Наша країна суттєво просунулася в напрямі розвитку відновлюваної енергетики з ухваленням в останні роки змін до національного законодавства, які не лише регулювали питання встановлення та використання обладнання для виробництва енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ), а й надавали громадянам можливість під’єднувати електростанції приватних домогосподарств до загальної електромережі та продавати надлишок виробленої ними електроенергії, отриманої з відновлюваних джерел (ідеться про продаж електроенергії за спеціальним так званим «зеленим тарифом»: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5485-17).
Нині, за словами М. Бенменні, відколи фізичним особам було законодавчо дозволено розміщувати на дахах своїх будівель фотоелектричні модулі, сонячна енергетика в Україні загалом і в Києві зокрема отримала додатковий стимул для широкого розповсюдження. Як окремі приватні особи, так і приватні підприємці дедалі частіше звертаються до фахівців по допомогу в проектуванні, спорудженні та введенні в експлуатацію сонячних електростанцій малої і середньої потужності. Так, 2016 року на дахах будівель одного з приватних підприємств, розташованого в Деснянському районі Києва, було збудовано першу для столиці таку електростанцію – потужністю понад 105 кВт. Проектну документацію до неї розробили спеціалісти ІВЕ НАН України. Вони ж здійснювали супровід проекту на всіх етапах його реалізації – аж до під’єднання до мережі «Київенерго».
Як наголосив М. Бенменні, подібні об’єкти є вартісними, однак окуповуються впродовж перших 5-7 років роботи обладнання. Згадана станція дасть можливість заощаджувати на рік близько 72,8 т вугілля (або ж 12 т скрапленого газу чи 33,5 тис. м3 природного газу). Фахівець також зауважив, що фотоелектричні модулі, на основі яких було створено електростанцію, є продукцією вітчизняного виробництва: їх випускає ПАТ «Квазар». Термін безперебійної роботи обладнання становить щонайменше 25 років.
Якщо ж фотоелектричні модулі встановити на всіх придатних для цього дахах київських будівель, то цілком реально забезпечити принаймні половину столичних споживачів екологічно чистою електроенергією, – стверджує М. Бенменні.
Загалом же сонячна енергетика має блискучі перспективи для подальшого розвитку, оскільки впродовж лише 88 хвилин Земля отримує таку кількість енергії сонячного випромінювання, перетворення якої на електроенергію може забезпечити річні планетарні потреби в цьому ресурсі. Однією з головних проблем, які належить вирішити на цьому шляху, є вдосконалення технологій акумулювання виробленої в такий спосіб електроенергії. І, звичайно, переваги відновлюваної енергетики ще потребують активної та повсюдної популяризації, особливо в Україні.
ПРОСЛУХАТИ АУДІОЗАПИС РАДІОПЕРЕДАЧІ
Більше інформації про діяльність ІВЕ НАН України шукайте на сайті цієї академічної наукової установи: http://www.ive.org.ua/