 Столичний мікрорайон Воздвиженка (супутниковий знімок) |
Київ – це місто, правий берег якого розташований на численних пагорбах різної висоти. Інтенсифікація урбанізаційних процесів, що відбуваються в цьому найбільшому з українських мегаполісів, нерідко супроводжується активізацією зсувних процесів, які здатні призвести до надзвичайних ситуацій. Зсувонебезпечність різних зон столиці та причини їх активізації аналізували й учені Академії: впродовж 2016 року на замовлення Київської міської державної адміністрації вони виконали низку науково-дослідних робіт за цією тематикою – із використанням високоточних супутникових даних. Про результати згаданих досліджень в ефірі програми «Резонансна тема» радіостанції «Голос Києва» розповіли старші наукові співробітники відділу аерокосмічних досліджень в геоекології Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі (ЦАКДЗ) Інституту геологічних наук (ІГН) НАН України кандидат геологічних наук Людмила Ліщенко та кандидат географічних наук Наталія Пазинич.
Вивченням зсувонебезпечних ділянок Києва науковці центру займаються вже досить давно. Основу досліджень складає супутникова інформація, а саме – матеріали багатозональної космічної зйомки з просторовим розрізненням від 0,5 до 2 м. Головним об’єктом стала Придніпровська зсувна зона, що включає Північну (Подільську), Центральну та Південну ділянки (від Куренівки, Сирецької балки, схилів гори Щекавиця, Юрківського яру до схилів урочища Воздвиженка та Андріївського узвозу), а далі – корінний берег уздовж набережної Дніпра, район Києво-Печерської Лаври і Видубицького монастиря, Ботанічного саду та Лисої гори. Другим об’єктом є Міська зона, що включає ділянки схилів долини Либеді та її приток Совки, Клову та ярів навколо цієї річки, і – частково – південна частина столиці (в районі Мишоловської балки). Найнебезпечнішою є саме Придніпровська зсувна зона, оскільки для неї характерне найбільше перевищення рельєфу, й, відповідно, саме там було зафіксовано найбільше зсувів. Практично всі зсуви, з якими працювали вчені, є добре відомими. Однак у ході минулорічних робіт ученим вдалося ретельно прослідкувати динаміку зсувних процесів за певний період, порівнявши знімки різних років (від 2003 до 2016 рр.). Це дало змогу, по-перше, виокремити ділянки, на яких активізація зсувів уже відбулася або є високоймовірною (тобто науковці не лише констатували факти, а й запропонували власний прогноз), а по-друге, визначити причини зсувів (переважно це – антропогенні (здебільшого через нову забудову), рідше – гідрометеорологічні чинники (велика кількість опадів)).
 ГІС-карта мікрорайону Воздвиженка з умовними позначеннями |
Важливо, що на підставі всіх проаналізованих даних фахівці ЦАКДЗ ІГН НАН України розробили й уклали спеціальний комплекс цифрових карт, які разом із топографією міста склали геоінформаційну систему (ГІС) зсувонебезпечних територій Києва. Вона дає змогу користувачеві оперувати одночасно значним обсягом різноманітної інформації (географічної, геологічної, космічної, метеорологічної тощо) та простежувати зсувні процеси в динаміці й отримувати всі необхідні актуальні відомості про них. Ця ГІС містить також інформацію щодо прогнозних ділянок трьох ступенів зсувонебезпечності (високої, середньої та низької). На думку вчених, на високонебезпечних ділянках і безпосередньо поряд із ними міській владі було б доцільно взагалі заборонити будівництво. Річ у тім, що активізація зсувних процесів найчастіше відбувається саме через антропогенний вплив – забудову та підрізання схилів, а також неналежне функціонування застарілих або пошкоджених комунікаційних і водоносних мереж. Нова забудова є небезпечною в кількох випадках – коли відбувається поряд зі старою забудовою та порушує зливні стоки старих водоносних мереж і коли змінює напрям відтоку ґрунтових вод. Тому надзвичайно важливо, щоб компанії-забудовники дотримувалися норм будівництва, – наголошують учені.
Відповідаючи на запитання ведучої, дослідниці навели приклади найбільш зсувонебезпечних об’єктів Києва, до яких належать, зокрема, печерські пагорби, район Кловського ручаю (струмка), Багринова гора, Маріїнський палац і оглядовий майданчик поряд із ним, ділянка під Аскольдовою могилою (в районі Зеленого театру), Мишоловська балка (неподалік проспекту Науки), Замкова гора, Батиєва гора. Натомість на лівому березі Києва зсувів не спостерігається, адже це – пласка рівнинна територія, для якої характернішими є загрози підтоплення.
На завершення гості радіостудії висловили сподівання на те, що результати виконаних ними досліджень знайдуть широке практичне застосування, зокрема в роботі столичних комунальних служб (насамперед Комунального підприємства «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт»).
ПРОСЛУХАТИ АУДІОЗАПИС РАДІОПЕРЕДАЧІ
P.S. Додатково про це читайте в одному з наших попередніх матеріалів – за посиланням: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2793
Матеріли опублікували: Прес-служба НАН України