Одним із важливих напрямів досліджень Інституту геологічних наук (ІГН) НАН України є вивчення метеоритного кратероутворення.
Головні об’єкти цих робіт – сім достовірних імпактних структур Українського щита, в тому числі Бовтиська структура, яка утворилася на крейда-палеогеновому рубежі одночасно з гігантським кратером Чіксулуб у Мексиці. В межах колишнього СРСР співробітники ІГН НАН України свого часу діагностували низку достовірних імпактних структур – кратер Каракуль на Памірі, кратери Мача в Якутії та кратер Ельгигитгин на Чукотці, який згодом став об’єктом інтенсивних міжнародних досліджень.
 Кратери Мача в басейні р. Лєна, відкриті групою українських геологів у 1983 р. |
На світлинах нижче – кратер Ельгигитгин на Чукотці (друге фото – супутниковий знімок)
 Відбиток частини статті з журналу «Meteoritics and Planetary Science» (том 48, №7),присвяченої метеоритному кратеру Ельгигитгин і його досліднику – старшому науковому співробітникові ІГН НАН України докторові геолого-мінералогічних наук Є.П. Гурову
|
У 2016–2017 рр. учені цієї академічної установи довели ударно-метеоритне походження Кам’янецької структури, розташованої на південному схилі Українського щита в басейні середньої течії р. Інгул – в 95 км на південь від м. Кропивницький.
Негативну гравітаційну аномалію, що відповідає Кам’янецькій структурі, виявили в межах Кіровоградського блоку Українського щита у 2004 році учасники експедиції №37 Комунального підприємства «Кіровгеологія», визначивши її як «Кам’янецьку вулканогенну структуру» та «Кам’янецьку ендогенну експлозивну структуру» (джерело: Романюк П.М., Василенко Є.С., Корнієнко А.І., Ніколаєнко М.А. Кам’янецька структура – нова палеовулканічна споруда на Українському щиті: результати попереднього вивчення та порівняльна характеристика. Збірник наукових праць УкрДГРІ. 2006. № 2. C. 32-45). Тоді ж автори цієї роботи підкреслювали схожість виявленої структури з імпактними структурами Українського щита, ударно-метеоритне походження яких повністю заперечували. У зв’язку зі вказівками на подібність Кам’янецької структури до імпактних кратерів, фахівці ІГН НАН України провели дослідження порід структури – з метою можливого перегляду її генезису. Встановлення проявів ударного метаморфізму в породах структури дало змогу довести її імпактне походження.
 Розташування Кам’янецької імпактної структури на Українському щиті.I (позначення зірочкою) – Кам’янецька структура. II (позначення чорними кружечками) – імпактні структури: 1 – Бовтиська; 2 – Західна; 3 – Зеленогайська; 4 – Іллінецька; 5 – Оболонська; 6 – Ротмістровська; 7 – Тернівська. III (заштриховано) – Український щит
|
Кам’янецька структура представлена чашеподібною депресією в поверхні кристалічних порід щита діаметром 1,0–1,2 км і завглибшки до 130 м. У центральній частині кратера на поверхні катаклазованих порід фундаменту залягає товща алогенних літичних брекчій потужністю до 60 м, яка є нижньою частиною розрізу комплексу імпактних порід. У породах брекчії було встановлено характерні прояви ударного метаморфізму, в тому числі планарні елементи в кварці та польовому шпаті. Встановлення у породах структури ударнометаморфізованих порід і мінералів є незаперечним доказом її ударно-метеоритного походження (джерело: Gurov E.P., Nikolayenko N.A., Shevchuk E.A., Yamnichenko A.Yu. Kamenetsk – A new impact structure in the Ukrainian Shield (abstract). Lunar and Planetary Science Conference 48. 2017. №1131).
 Мікрофотографія систем планарних елементів у кварці з літичної брекчії Кам’янецької імпактної структури (без аналізатора, св. 05-4, інтервал 74 м).Кристалографічне орієнтування планарних систем винесено на поля рисунку
|
На розмитій поверхні літичної брекчії залягає товща осадової брекчії, відкладенню якої передував тривалий період глибокої ерозії імпактних порід у кратері, а також навколишній поверхні щита.
 Схематичний розріз Кам’янецької структури:1 – четвертинні лесовидні суглинки; 2 – верхньоміоценові прибережно-морські відклади: глини, піски, мергелі; 3 – буре вугілля; 4 – осадові брекчії; 5 – літичні брекчії; 6 – кристалічні породи мішені
|
На поверхні осадової брекчії залягає буровугільна товща неогенового віку потужністю до 25 м, перекрита мілководними морськими опадами пізньоміоценового віку.
Згідно із закономірностями будови простих імпактних структур мінімальна глибина кратера діаметром 1,1 км складає 350 м. Збережена донині частина імпактної структури завглибшки до 130 м свідчить про її зріз на глибину щонайменше 220 м. При цьому еродованими були не тільки верхня частина товщі імпактних порід і ранніх пост-кратерних опадів, а й кристалічні породи поверхні щита, що вміщують кратер.
Час утворення Кам’янецької імпактної структури визначається в широкому інтервалі від 2 млрд. років (віку гранітів мішені) до пізньоміоценового віку морських відкладів, які перекривають структуру.
За ступенем ерозійного зрізу Кам’янецька структура є найближчою до палеозойських імпактних структур Українського щита – таких, як Тернівська й Іллінецька. У зв’язку з цим вважається, що її утворення відбулося в палеозої.
Наразі перелік достовірних імпактних структур на поверхні Землі містить 190 кратерів і астроблем, зокрема сім імпактних структур, розташованих на Українському щиті (джерело: Earth Impact Database, 2016. www.passc.net). Діагностика Кам’янецької імпактної структури доповнює цей перелік і робить значний внесок у вивчення історії метеоритного бомбардування Землі.
За інформацією ІГН НАН України